Попри дощову погоду Наукові фестини у Львівській політехніці таки відбулися!

Борис Козловський, прес-служба Львівської політехніки
на фестинах
До нових зустрічей на наступних Наукових фестинах у Національному університеті «Львівська політехніка», до нових наукових відкриттів!

Сучасна наука багато що може. На жаль, вона ще не здатна передбачити погоду більше, аніж на 10 днів, і ще не знайшла дешевого способу, як розігнати дощові хмари над цілим містом. Саме дощ змусив організаторів Наукових фестин внести у сценарій їхнього проведення певні корективи, зокрема, перенести деякі заходи на пізніший час.

Цьогорічне урочисте відкриття Наукових фестин відбулося не біля сходів головного корпусу, як завжди, а у вестибюлі першого поверху Університету. Ведучі нагадали найяскравіші сторінки 200-літньої історії Національного університету Львівської політехніки. Студентський хор «Гаудеамус» із натхненням виконав пісенну оду викладачам, професорам і студентам.

Перше вітальне слово мав ректор Університету професор Юрій Бобало. Він підкреслив, що Львівська політехніка – це багатопрофільний вищий навчальний заклад, який готує фахівців майже з усіх спеціальностей, які є нині в Україні. Безперечно, Наукові фестини зорієнтовані насамперед на наших майбутніх абітурієнтів, які свідомо, цілеспрямовано обирають той чи інший навчально-науковий інститут, наполегливо вчаться, щоб потім стати висококваліфікованим фахівцем і знайти гідне місце праці.

Привітала учасників та гостей фестин і народний депутат України, випускниця Львівської політехніки Оксана Юринець: «Змінити нашу країну покликана насамперед молодь. Тому я хочу побажати усім натхнення, розуму, дії та успіху у здійсненні ваших мрій і задумів!».

Дуже коротким було вітальне слово шанованого польського гостя, довголітнього ректора, а нині професора Вроцлавської політехніки Тадеуша Вєнцковські. Він був присутній і на двох попередніх Наукових фестинах. Гість нагадав, що історія Львівської І Вроцлавської політехнік тісно пов’язана з перших повоєнних літ: «Наші університети тісно співпрацюють, а ректор Юрій Бобало є моїм великим особистим другом. Бажаю Львівській політехніці процвітання й успішної інтеграції в єдиний європейський освітній простір».

До слова запросили і директора департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації Любомиру Мандзій. Вона щиро подякувала Львівській політехніці за таку чудову промоцію науки й освіти, яка стала святом для усього міста та області, для учнів і абітурієнтів: «Ми доклали належних зусиль для того, щоб якомога більше шкіл Львівщини дізналися про проведення цього масштабного свята науки».

Співзасновник компанії Soft Serve Тарас Кіцмей наголосив на тому, що сьогодні ми входимо в економіку знань, де люди, їхні таланти є основними активами компаній: «Я – представник ІТ-індустрії. Ви бачите, як бурхливо розвивається наша галузь. Нині у Львові є понад 200 ІТ-компаній, у яких працюють понад 20 тисяч фахівців. Але не тільки цією галуззю має бути славне наше місто. Ми прагнемо розвивати нову стратегію «Львів – креативне місто». Хочемо, щоб Львів славився своїми фізиками, хіміками, дизайнерами, письменниками, художниками. Щоб Львів був цікавий для спілкування гостей з інших міст України і світу».

Від імені молодих науковців Львівської політехніки виступив голова наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів Інституту хімії та хімічних технологій Роман Небесний: «Дуже приємно бачити на цьому святі дітей. Адже новонароджене дитя прагне пізнавати світ. Наука для мене особисто – це систематизоване пізнання світу. А займатися наукою – це чудова нагода задовольнити власну цікавість. Бажаю усім сьогодні і завжди бути відкритими для нових ідей».

Наукові фестини вітав посланець древності з факелом знань, а також три символічні музи – Архітектура і Будівництво, Інженерія та Механіка. З цих трьох спеціальностей розпочиналася Львівська політехніка. Тепер таких муз мало би бути не менше 17, адже стільки тепер у нас навчально-наукових інститутів. Вітав усіх і мудрий перший ректор Львівської політехніки, автор проекту історичного головного корпусу Університету Юліан Захарієвич.

Після огляду наметів усіх навчально-наукових інститутів та коледжів, де були представлені цікавинки і новинки зі світу науки і техніки, керівники Університету провели прес-конференцію, на якій були представники ЗМІ. У цій зацікавленій розмові взяли участь ректор професор Юрій Бобало, проректор з наукової роботи Наталія Чухрай і проректор з науково-педагогічної роботи Олег Давидчак, директор Інтелектуального навчально-наукового центру професійно-кар’єрної орієнтації Олександр Захаріяш. Господарі нагадали журналістам, що Львівська політехніка є провідним технічним університетом України. Торік наш ВНЗ отримав найбільше додаткових місць для прийому студентів за кошти державного бюджету. Нині навчальний заклад не є лише суто технічним університетом – у ньому з’явилася й гуманітарна складова. Але 70 відсотків – це інженерно-природничі спеціальності.

Що стосується профорієнтаційної роботи, то вона починається не з одинадцятого класу, а значно раніше – ще з початкової школи і навіть з дитячих садочків. Юрій Бобало згадав про цікавий досвід Інститут підприємництва і перспективних технологій, який залучає учнів 34 шкіл до деяких занять за університетською програмою, щоб вони могли адаптуватися до середовища ВНЗ і пересвідчитися, чи правильно обрали свій шлях до професії.

Проректор Олег Давидчак просив журналістів донести до майбутніх абітурієнтів необхідність частіше користуватися веб-ресурсами Львівської політехніки, на яких розміщено багато корисної інформації для вступників.

Попри негоду, поблизу кожного намету було чимало і дорослих, і дітей. Два роки тому Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки вперше демонстрував роботу 3D-принтера, який на очах зачудованих глядачів виготовляв фрагмент руки людини. Тепер такі розумні пристрої мають також інші інститути.

Співробітники кафедри електроприводу і комп’ютеризованих електромеханічних систем Інституту енергетики та систем керування продемонстрували гостям фестин, як діє міні-робот. А студент четвертого курсу Тарас Галянтий (це тема його дипломної роботи бакалавра) «навчив» робота діяти за командами із джойстика.

Як завжди багато було глядачів біля намету Інституту хімії та хімічних технологій, де показували дивовижні перетворення звичайних хімічних речовин.

Науковці та студенти Інституту інженерної механіки та транспорту продовжують свої розробки в галузі створення мобільних роботизованих платформ для експлуатації в особливих умовах, зокрема для гасіння пожеж і використання їх у зоні бойових дій.

У вестибюлі Студентської бібліотеки, як і в попередні роки, були влаштовані перегони машинок-роботів. Це засвідчували свої знання і навички з програмування, електроніки, механіки члени наукового гуртка, яким керує доцент кафедри фотоніки Василь Татарин.

Надзвичайно розмаїтою була експозиція техніки Львівського автомобільно-дорожнього коледжу. Усі зразки виготовлені учасниками технічного гуртка під керівництвом викладача Богдана Сярого. Це, зокрема, електричний карт, відреставрований військовий автомобіль «Вілліс» зразка 1941 року, лімузин «Шевроле». Один із випускників коледжу подарував навчальному закладу виготовлений власноруч легковий автомобіль високої прохідності баггі. До речі, колектив коледжу бере активну участь у ремонті техніки для зони АТО.

У першому навчальному корпусі відбулися міжнародні змагання з мистецтва дебатів. У них взяли участь майже 90 молодих людей з восьми країн. Учасники змагань наперед не знали тему дебатів. Найкращими спікерами і суддями виявилися представники Литви. Українська команда посіла почесне третє місце.

Спокійно і затишно почували себе учасники шахового турніру одночасної гри на 14 дошках. Проти всіх грали двоє міжнародних гросмейстерів Олександр Сулима та Мартин Кравців. Вони виграли усі партії, хоча серед їхніх суперників були два кандидати у майстри спорту...

Барвисте дійство розгорталося у Науково-технічній бібліотеці. Тут демонстрували свою майстерність студентки Технологічного коледжу. Майбутні дизайнери одягу показали кілька колекції вбрання під екзотичними назвами «Лялька-мотанка», «Дух предків», «Мілітарі». Макіяж і косметику для «модниць» зробили також студентки коледжу.

У таку погоду особливим попитом користувався козацький куліш. Його скуштували майже 500 гостей Наукових фестин. Як і в попередні роки, за головного куховара був завідувач виробництвом Інституту екології, природокористування і туризму імені В. Чорновола, учасник АТО В’ячеслав Мельник.

До нових зустрічей на наступних Наукових фестинах, до нових наукових відкриттів!

 

на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах на фестинах