У Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася міжнародна науково-практична конференція «Європейські стратегії енергозбереження та їх адаптація в Україні». Конференцію організовано в межах проєкту SYNERGY, який реалізують за грантові кошти міжнародного освітнього напряму Erasmus+ Jean Monnet Modul. Завдання проєкту — поширення інформації про енергоефективні стратегії ЄС серед студентів, викладачів і широкої аудиторії для сприяння сталому розвитку, зниженню енергоспоживання, мінімізації екологічного впливу та підтримки європейських цілей щодо Зеленого курсу ЄС.
Модераторка конференції Наталія Кузик зазначила, що метою заходу, як і самого проєкту, є поширення європейського досвіду щодо стратегії ефективності в енергозберігаючих технологіях:
— Ми хочемо наголосити на міждисциплінарності такого підходу, тому що енергозбереження є важливим у всіх галузях: як у безпосередньо хімічному виробництві чи виготовленні електроніки, так і в галузях енергоефективних приладів чи програмного забезпечення. Ми хотіли розповісти про можливості міждисциплінарного підходу до енергоефективності і, власне, поширення європейського досвіду та стандартів в Україні. Також ми прагнули залучити якомога більше партнерів з Європи та закордону для детального огляду енергоефективних технологій і можливості їх впровадження в Україні.
Членами організаційного комітету, що здійснював підготовку конференції, були:
- Ігор Гельжинський — проректор Національного університету «Львівська політехніка»;
- Ольга Шимчишин — доцентка кафедри електронної інженерії Національного університету «Львівська політехніка»;
- Сергій Мельников — доцент кафедри електронної інженерії Національного університету «Львівська політехніка»;
- Наталія Кузик — асистентка кафедри електронної інженерії Національного університету «Львівська політехніка»;
- Діана Кіндзера — доцентка кафедри хімічної інженерії Національного університету «Львівська політехніка»;
- Олександр Кузик — асистент кафедри хімічної інженерії Національного університету «Львівська політехніка».
Конференцію розпочали хвилиною мовчання, щоб вшанувати полеглих у війні. До офіційного відкриття запросили проректорку Національного університету «Львівська політехніка» Ірину Хомишин.
— Вітаю, шановні колеги, гості, студенти, аспіранти, вся академічна спільното! Від імені ректорки Наталії Шаховської та всієї адміністрації університету вітаємо вас із початком такої, м’яко кажучи, важливої міжнародної науково-практичної конференції.
Сьогодні енергоефективність, енергозбереження набувають особливої актуальності, і ми всі усвідомлюємо, що кожне технологічне рішення у сфері енергетики — це пряме відношення до нашої стійкості й відбудови. Усі дотичні до цієї сфери розуміють важливість енергетичної безпеки та технологічних рішень. Я як фахівець у сфері юриспруденції виказую велику шану й повагу до тих науковців, які творять науку в цій сфері. Це важливо, це складно, необхідно і надзвичайно актуально для нас.
Дуже тішить, що у Львівській політехніці сформувалися наукові школи, які дають не тільки творити науку, а й перетворювати її на практичні рішення. Я вам усім бажаю плідної співпраці, бо переконана, що ваші знайомства, діалоги та напрацювання обов’язково стануть реалізованою практикою в нашій українській державі, — наголосила проректорка.
Вітальне слово виголосила Ольга Шимчишин. Вона привітала учасників, наголосивши на важливості співпраці науковців, інженерів, викладачів і студентів у пошуку рішень для розвитку сучасної енергетики, а також відзначила роль заходу як майданчика для наукового діалогу, міжнародної співпраці та обміну ідеями.
На конференції, яка мала міждисциплінарний характер, розглянуто понад 60 тез і залучено ключових спікерів із п’яти країн, серед яких:
- Христина Іванюк, завідувачка кафедри електронної інженерії Національного університету «Львівська політехніка», з доповіддю «Енергозберігаючі технології. Органічна електроніка»;
- Олександр Іващук, завідувач кафедри хімічної інженерії Національного університету «Львівська політехніка», з доповіддю «Перспективи використання біомаси як альтернативного твердого палива»;
- Олександр Безвіконний, доктор філософії Каунаського технологічного університету (м. Каунас, Литва), з доповіддю «Застосування триплетних станів органічних напівпровідників в оптоелектроніці»;
- Даміан Ґловєнко, завідувач лабораторії гібридних фотоактивних матеріалів Ґданського політехнічного університету (м. Ґданськ, Польща), з доповіддю «Перовськітна революція: нова ера сонячної енергетики»;
- Пітер Скабара, професор Школи хімії університету Ґлазґо (м. Ґлазґо, Велика Британія), з доповіддю «Stars in Your Eyes — монодисперсні макромолекули для фотонних та оптоелектронних застосувань»;
- Закаряєв Заур Неймат, заступник завідувача кафедри електроніки та телекомунікацій Військового інституту імені Гейдара Алієва (Азербайджанська Республіка), з доповіддю «Основи радіотехніки та техніки модуляції».
Серед спікерів також були представники індустрії, зокрема Катерина Козак — фахівчиня зі сталого розвитку та оцінювання життєвого циклу продукції компанії Schréder — з доповіддю «Сонячне освітлення доріг як стратегія енергозбереження: докази життєвого циклу CO₂ для меншого впливу на довкілля». На заході виступили багато студентів кафедр ЕЛІ, ХІ, БІТ, а також аспіранти ЕЗІКТ, КЗФ ІКТЕ. За словами Наталії Кузик, усі вони залишилися задоволені участю в заході.
Також на конференції порушили низку проблем, пов’язаних із законодавчою базою, яка досі далека від досконалої, та з недостатньою обізнаністю у сфері енергоефективності. Адже, як уже згадувалося, проєкт спрямований на поширення інформації про те, наскільки технології можуть бути енергоефективними та як кожен може долучитися до цього.
Серед проблем, озвучених на заході, згадали й про роботу в умовах війни. Водночас представили багато цікавих робіт щодо сучасного стану енергетики, систем забезпечення та методів подолання різних проблем за допомогою як програмно-апаратних систем, так і енергоефективних приладів.
Між пленарними засіданнями провели годинну постер-сесію за участі студентів, а завершили конференцію виступами Олександра Кузика та Ольги Шимчишин.