Міжнародна співпраця Львівської політехніки, коли говорити про науково-дослідну діяльність, нині має розгалужені напрями й серйозні здобутки. Але підвищення її ефективності та віддачі для економіки країни – головний пріоритет. Проректор з наукової роботи Університету професор Наталія Чухрай переконана, що результативність такої співпраці можна й потрібно неухильно поліпшувати. І для цього є чималий потенціал і невикористані резерви.
– Звісно, – розповідає проректор, – науковці можуть займатися такою діяльністю й у своє задоволення, адже це імпонує поклику їхньої душі. Проте вкрай важливо, щоби надбання науково-технічних та інноваційних досліджень втілювалися в реальну користь для економіки. Йдеться не тільки про конкретні фінансові результати, але й про створення нових цінностей для наших людей, для всебічного поліпшення якості їхнього життя. Принаймні, у Львівській політехніці в цьому сенсі є низка перспективних напрямів, ми маємо чимало наукових шкіл, котрі, як на мене, конкурентоспроможні як в Україні, так і у світі. Невипадково дослідники-політехніки періодично виграють солідні міжнародні гранти. Скажімо, Університет є першим та наразі єдиним в Україні вищим навчальним закладом, який є координатором проекту за програмою Горизонт 2020, який очолює професор Анатолій Андрущак.
Нещодавно я взяла участь у міжнародному семінарі-нараді, яка відбулась у Брюсселі. Це дало змогу не тільки отримати унікальну інформацію щодо особливостей реалізації та координування цього проекту, а й встановити особисті контакти з досвідченими науковцями з інших країн Європи, які працюють у сфері реалізації розмаїтих міжнародних проектів.
Успішна міжнародна співпраця сприяє нашому успіху й на українському ринку науки. Варто зауважити таку позитивну тенденцію останнього часу як істотне зростання обсягів фінансування наших науково-дослідних робіт з держбюджетних коштів. І тут безсумнівними лідерами є наукові колективи двох навчально-наукових інститутів – телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки і хімії та хімічних технологій. А перемагають політехніки в умовах серйозної конкуренції з іншими університетами та академічними установами на прозорих конкурсах, що їх організовує Міністерство освіти і науки України.
– Коли ж знову повернутись до теми міжнародної співпраці у науковій сфері, то які здобутки тут має Львівська політехніка?
– Сьогодні міжнародна наукова діяльність нашого Університету реалізується завдяки виконанню міжнародних проектів і госпдоговорів. Це також тісна співпраця із закордонними освітніми закладами та науковими установами в межах укладених угод, подання проектних пропозицій на здобуття міжнародних грантів тощо. Зазначу, що в минулому році науковці Львівської політехніки виконували вісім грантів і проектів (отриманих на наукову роботу від закордонних установ і в межах європейських програм), п’ять спільних міжнародних наукових проектів під егідою Міністерства освіти і науки України, чотири міжнародні госпдоговори. А обсяг отриманих надходжень становить відповідно 987 286 грн., 46 297 $ та 3 795 €.
Серед найцікавіших проектів, які розпочалися у 2017 році, – проект за програмою НАТО «Мобільність гнучких шин в умовах жорсткої місцевості» (докторант Любомир Демків) та проект EURO-2 в рамках Програми консорціуму EUROfussion (підпрограми «Горизонт 2020») – «Дослідження та розробка діагностики DEMO: магнітна діагностика на основі сенсорів Холла» (професор Інесса Большакова). Діють також понад 100 комплексних угод про співпрацю у науковій та освітній сфері з провідними університетами і науковими установами Європи, Америки та Азії. Такі договори ми уклали з Інститутом хімії Академії Наук Республіки Молдова, Державним університетом Північної Дакоти (США), Турецьким хімічним товариством, Технологічно-природничим університетом (Польща). Додам, що для забезпечення виконання завдань реалізації Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» у Львівській політехніці діють Національний контактний пункт «Дії Марії Кюрі для розвитку навичок, навчання та кар’єри» та Національний контактний пункт «Інформаційні та комунікаційні технології».
– Звісно, на міжнародних рейтингах Львівської політехніки, мабуть, позначається як кількість, так і тематика проведених наукових досліджень, а також створених об’єктів інтелектуальної власності?
– Наукові дослідження у нас проводяться і в межах індивідуальних планів викладачів (кафедральна тематика). Скажімо, за останні п’ять років в університеті виконано 293 таких науково-дослідних робіт. Окрім того, вже традиційно науковці Львівської політехніки активно і результативно займаються винахідницькою діяльністю. Скажімо, торік вони подали 88 заявок на видання патентів України (22 заявки на винахід і 66 заявок на корисну модель) та отримали від Державної служби інтелектуальної власності України 58 охоронних документів (12 патентів на винаходи та 46 патентів на корисну модель). На жаль, комерціалізація зареєстрованих об’єктів інтелектуальної власності Львівської політехніки відбувається не на належному рівні. Над цим треба ще багато попрацювати.
Не менш важливим показником, який суттєво впливає на міжнародні рейтинги Університету, є цитованість наукових статей львівських політехніків. Приміром, за показниками бази даних SciVerse Scopus станом на квітень 2017 року Національний університет «Львівська політехніка» посідає десяте місце серед 136 закладів вищої освіти України: загальна кількість публікацій – 4278, кількість цитувань – 9025, індекс Гірша (h-індекс) – 33. Маємо тут і своїх лідерів. Особливо хочу відзначити наших найцитованіших науковців – професорів Анатолія Андрущака і Леоніда Василечка, а також молодого вченого Галину Клим.
– Які акценти є найголовнішими у подальшій міжнародній науково-дослідницькій співпраці Львівської політехніки?
– Нині вкрай вкрай важливо, щоб наші наукові розробки, які ми можемо запропонувати на зовнішні ринки, були результативними та конкурентноздатними. А наші дослідники не повинні пасивно очікувати, коли на їхні роботи звернуть увагу інвестори, а самим виходити із пропозиціями щодо формування консорціумів, не боятись і не байдикувати, а подавати свої проекти на різноманітні міжнародні гранти і програми. Варто спільними зусиллями наполегливо «стукати у двері» міжнародної наукової спільноти й пропонувати свої оригінальні наукові ідеї та інноваційні перспективні розробки. Впевнена, що їхня висока оцінка обов’язково прийде.Результати винахідницької діяльності Львівської політехніки у 2016 – 2017 рр.
