Магістрантка Львівської політехніки Наталя Козак: мовні конкурси – це засіб тримати себе в тонусі

Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»
Наталя Козак

Наталя Козак є частою гостею на сторінках нашого тижневика. Як-не-як, дівчина завжди активно бере участь у мовних конкурсах і здобуває призові місця. Цього року вона стала лідером серед нефілологів не лише у Політехніці, а й у Львівській області. Попереду – всеукраїнські перегони.

Перемога стала традиційною

Змалку вона любила мову і літературу. Багато читала. Писала грамотно і змістовно. Саме тому у початкових класах вчителька запропонувала Наталі взяти участь у конкурсі ім. Петра Яцика. Учениця виправдала сподівання вчительки – на обласному етапі виборола перше місце. Відтак цей конкурс для Наталі Козак став традиційним.

– А коли я стала студенткою, то вирішила продовжити цю добру традицію. А потім долучилася до мовно-літературного конкурсу ім. Т. Шевченка, – продовжує Наталя.

2013 року вона здобула першу перемогу на обласному конкурсі, торік виборола друге місце. А цього разу дівчина знову вийшла на всеукраїнський рівень, який для неї ще попереду.

– На обласному етапі складніші завдання, ніж на університетському. Тому перемога для мене не була очікувана.

До слова, цього разу на конкурсі знавців української мови були лише тестові завдання, без твору. Це зумовлено тим, щоб два конкурси – Шевченківський і Яцика – не дублювали один одного. На думку Наталі, перемагати на мовно-літературному конкурсі важче, адже оцінювання твору завжди суб’єктивне. Комусь те, що ти написав, сподобається, а комусь – ні. Хтось погоджується з твоїми міркуваннями, а хтось – категорично ні.

Студентка переконана, що цього разу на конкурсі П. Яцика їй «посприяли» у перемозі чотири роки бакалаврату на філології. Тепер вона опинилася серед нефілологів, адже на магістратурі навчається на управлінні проектами.

– Завдання не були складні. Але коли складно, то цікавіше, адже виходиш за двері – і швиденько починаєш шукати, чого не знав, перевіряти сумнівні моменти, – пояснює Наталя.

Перетворювати мову в цифри цікаво

Прикладну лінгвістику Наталя свого часу обрала без вагань. Їй подобалися іноземні мови – англійська й німецька. Навчалася у класичній гімназії. Вступати на англійську філологію не хотіла, адже знала, що там багато теорії і мало практики. Зацікавилася прикладною лінгвістикою. Зрозуміла, що це дуже перспективний напрямок, тому що людська мова – одна зі сфер життя, яка ще недостатньо опрацьована в інформаційному плані. Це стосується обробки природної мови, її генерування, шифрування чи розшифровування.

– Це дуже перспективний і популярний напрямок на Заході. Нещодавно я дізналася, що навіть кілька університетів у Німеччині вивчають прикладну лінгвістику, особливо роботику (коли роботи генерують людську мову). Мова – це інтимна сутність, а інформатика містить у собі практичне й теоретичне. І перетворювання мови у цифри – це якраз дуже цікаво.

У виборі на користь прикладної лінгвістики було й те, що там вивчають не лише гуманітарні, а й точні дисципліни, зокрема математику. Наталя впевнена, що ця наука нескладна, якщо в неї заглиблюватися. Зрештою, любов до математики дівчина перейняла від тата. А згодом їй стало цікаве і програмування:

– Здавалося б, навчити цього людей, які прийшли на філологію, – марна справа. Але ми мали хорошого і дуже цікавого викладача. Так, ми вивчили банальні речі, які зараз ніхто не використовує. Але це дозволяє навчитися думати і розуміти, що свою мову треба перетворювати так, щоб комп’ютер тебе зрозумів. І на основі цього вже можна займатися програмуванням.

За час навчання Наталя брала участь у всеукраїнських олімпіадах з англійської та німецької, охоче опановувала корпусну розмітку текстів, соціум, психолінгвістику... На її думку, дві останні дисципліни цікаві навіть як пізнавальні.

Після другого курсу студентка виграла стипендію німецького університету на німецькомовну літню школу. А нещодавно отримала премію обласної ради.

І поєднати з технічними знаннями

Після успішного завершення бакалаврату Наталя Козак вирішила продовжити навчання у магістратурі на управлінні проектами. Своє рішення пояснює так:

– Тепер іноземна мова – хороший засіб, за допомогою якого можна чогось досягти. Відповідно, я вирішила, що її цікаво поєднати з технічними знаннями. А до цього спричинилося те, що я на бакалавраті поєднувала навчання і роботу – викладала німецьку та англійську у мовній школі. У моїй групі були програмісти. Коли вони розповідали англійською, як минув їхній день, я мимоволі розуміла, яка їхня професія цікава. Тому вирішила вступати на управління проектами.

Серед захоплень і зацікавлень Наталі Козак ще й катання на лижах, а також подорожі, які її надихають, дають змогу знайомитися з новими людьми.

Наталя Козак Наталя Козак