Львівська політехніка — це не лише університет, де студенти здобувають якісну освіту, а й місце, де вони можуть розвивати свої таланти та навички. Це місце, де вирує життя, де плекають українську культуру та традиції. Університет пропонує безліч можливостей для самореалізації та творчого розвитку своїх студентів.
Одним з осередків такого бурхливого життя є заснований у 1992 році Народний дім «Просвіта» — справжня скарбниця українського духу. Нам вдалося поспілкуватися зі Степаном Шалатою, очільником Народного дому «Просвіта» Національного університету «Львівська політехніка».
— Які основні цілі та завдання ставить перед собою Народний дім «Просвіта»?
— Основне завдання Народного дому «Просвіта» — естетичне, моральне виховання студентської молоді, а також розвиток творчих обдарувань і талантів студентів Львівської політехніки. З цією метою ми організовуємо різноманітні заходи: фестивалі, концерти, виступи колективів перед студентами, громадянами у багатьох містах України і за кордоном. Це пропагування української національної культури та мистецтва.
— Які найважливіші події відбулися в Народному домі «Просвіта» за час його існування?
— Ми виступаємо на всіх заходах, які проходять у Львівській політехніці. Пропагуємо культуру та мистецтво де тільки можна. Протягом двох років ми підтримуємо і стараємося зібрати більше коштів на благодійних концертах для ЗСУ. На сьогодні ми зібрали понад мільйон гривень завдяки колективам художньої самодіяльності. 1 червня буде благодійний концерт камерного оркестру, наприкінці травня відбудуться дві благодійні вистави, а 6 червня ми проведемо благодійний концерт за участю всіх колективів художньої самодіяльності. Збираємо ці кошти та передаємо в наш Центр збору гуманітарної допомоги Львівської політехніки, і вони закуповують те, по що до них звертаються.
— Які виклики та проблеми виникали на шляху розвитку Народного дому «Просвіта»?
— У нас 12 колективів. Ми маємо дві кімнатки для репетицій. Тож колективи розкидані: хори займаються в головному корпусі, симфонічний, камерний оркестри — у першому корпусі в актовому залі, театр-студія — на вулиці Князя Романа. Проблема в тому, що важко контролювати роботу цих колективів.
— Які можливості для саморозвитку та творчої реалізації мають студенти в Народному домі «Просвіта»?
— Практично кожен студент має можливість розвиватись, якщо в нього є бажання. У нас обмежень немає. Якщо студент має бажання, він проходить до нас, ми скеровуємо його в певний колектив, де він розвиває свої здібності та таланти.
— Які плани на майбутнє має Народний дім «Просвіта»?
— Плани на майбутнє в нас великі. Треба робити все для того, щоб ми швидше перемогли, щоб знову могли вільно їздити до Європи пропагувати українське мистецтво.
— Що вас надихає стільки років творити та запалювати інших?
— Я працюю в Політехніці на посаді директора спочатку Студентського клубу, а згодом створеного на його базі Народного дому «Просвіта» з березня 1977 року. Надихає мене те, що я працюю з молоддю, бачу результат роботи, мені цікаво їм допомагати й виховувати їх у культурі та мистецтві.
