Викладачі-практики та викладачі, які керуються принципом «навчання впродовж життя», ― це обов’язкова умова успішного зростання Львівської політехніки. Саме про потребу підвищення кваліфікації на нещодавньому засіданні Вченої ради доповідала проректорка з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Лілія Жук.
― Студенти Львівської політехніки повинні здобувати якісну освіту і мати гарантію, що набуті в університеті знання допоможуть їм знайти роботу за фахом. Одним із важливих чинників, які впливають на це, є відповідний професійний рівень викладачів. Ми розробили і запроваджуємо систему підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників університету, адже кожен викладач повинен знати сучасні освітні тренди та володіти необхідними освітніми технологіями. Важливим є також розвиток цифрової, комунікаційної, інклюзивної, медійної, мовленнєвої компетентностей та набуття управлінських вмінь, ― зазначила Лілія Володимирівна.
У червні 2020 року Вчена рада Політехніки затвердила положення, яке регламентує підвищення кваліфікації в університеті. Варто зазначити, що процедура організування дещо відрізнятиметься від тієї, яка була досі.
― Загалом є дві форми підвищення кваліфікації ― інституційна та дуальна. Науково-педагогічні працівники мають можливість професійно розвиватися, беручи участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах за різною тематикою чи у програмах академічної мобільності. Зважте, в сертифікаті обов’язково має бути інформація про обсяг підвищення кваліфікації та змістове наповнення програми, ― додала проректорка.
Важливо, що результати вдосконалення знань у суб’єктів підвищення кваліфікації, які мають відповідну ліцензію або провадять освітню діяльність за акредитованою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження. Тобто, якщо працівник навчався за програмою підвищення кваліфікації у будь-якому ЗВО, ці результати не потребують визнання. Натомість результати навчання в інших суб’єктів підвищення кваліфікації, зокрема й нерезидентів України, має визнати Вчена рада відповідного навчально-наукового інституту. Тобто стажування в Україні чи за кордоном потребує визнання. Ця процедура описана в положенні про підвищення кваліфікації, затвердженому в університеті.
― Для підвищення рівня знань і вдосконалення навичок є чимало можливостей. Та Львівська політехніка надає широкий спектр послуг із навчання за програмами підвищення кваліфікації. Також у нас є потенціал для збільшення кількості підрозділів, які можуть надавати такі послуги за різними напрямами. Так, до прикладу, відділ навчання та розвитку персоналу і Центр міжнародної освіти надають їх для працівників Політехніки безоплатно, ― наголосила Лілія Жук.
Ще минулого року фахівці відділу навчання та розвитку персоналу провели низку тренінгів для працівників різних підрозділів Львівської політехніки, акцентуючи на командній роботі, ефективній комунікації та нових підходах до співпраці. Цьогоріч більше уваги приділяють компетентностям викладачів. У планах ― тренінги з особистісного розвитку, формування лідерських якостей для керівників різних ланок нашого університету.
― Одним із завдань підвищення кваліфікації є постійний моніторинг того нового, що з’являється на ринку освітніх послуг. Викладач повинен бути готовий працювати диференційовано з різними студентами. Якщо раніше орієнтувалися на середньостатистичного здобувача вищої освіти, то тепер ставлення змінюється: відбувається персоналізація студента, яка передбачає індивідуальний підхід. Із часом з’являються нові вимоги до викладання, тож і структуру, і наповнення навчальних модулів Програми підвищення кваліфікації бажано змінювати відповідно до запитів науково-педагогічних працівників. Тому стараємося доповнювати програму стажування новими модулями, ― розповіла завідувачка відділу навчання та розвитку персоналу Надія Любомудрова.
Процедура організування підвищення кваліфікації працівників університету у Львівській політехніці має декілька етапів. Перш за все відбувається планування. Після того як працівники кафедр обрали місце для стажування, уповноважені (чи визначені) завідувачем кафедри працівники вносять ці дані в інформаційну систему університету для формування кафедрального плану підвищення кваліфікації. Коли сформовано плани всіх кафедр навчально-наукового інституту, система генерує інститутський план підвищення кваліфікації, який після погодження директора інституту передають до відділу кадрового забезпечення.
Варто знати, що науково-педагогічні працівники мають право підвищувати свій кваліфікаційний рівень і поза межами інститутського плану.
У відділі кадрового забезпечення, на підставі планів підвищення кваліфікації навчально-наукових інститутах, формують проєкт університетського плану та подають на затвердження ректорові університету. Після проходження стажування кожен викладач отримує відповідний сертифікат.
― Перевагою змін, які ми впровадили цьогоріч, є спрощення «паперової» роботи науково-педагогічних працівників щодо організування підвищення кваліфікації. Адже інформацію про перелік осіб, результати навчання, номери сертифікатів до відділу кадрового забезпечення передаватимуть керівники підрозділів, які надали послугу з підвищення кваліфікації. Вся ця інформація також відображатиметься в електронному кабінеті викладача, ― пояснила проректорка. ― Що ж до організаційного супроводу підвищення кваліфікації працівників університету в зовнішніх суб’єктів, то в цьому випадку оригінал документа про результати навчання потрібно представити у відділ кадрового забезпечення для внесення інформації в інформаційну систему.