Найстаршому професорові Львівської політехніки Богданові Гнідцю виповнилося 90!

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки
Богдан Гнідець

Ім’я Почесного професора університету Богдана Гнідця записане в «Енциклопедії сучасної України». За його проєктами зведено різноманітні споруди в багатьох областях України. Коли говоримо про будівлі Львова, то насамперед ідеться про конструкції та перекриття Податкової інспекції, інституту «Містопроєкт», церкви свв. Володимира й Ольги тощо. Загалом будівничий долучився до спорудження 25 різних об’єктів, з них 12 – у Львові, впровадивши у практику вісім видів нових конструкцій. За проєктом професора Гнідця на одній із найбільших у Галичині церков, що в Новому Роздолі, на висоті 42 метрів, будівельники без спеціальних риштувань спорудили залізобетонний купол нової конструкції. Варто сказати, що останніми роками професор активно долучився до проєктування і впровадження нових конструкцій сакральних споруд, з-поміж яких – церква у родинному селі Забір’я. Під його керівництвом виконано понад 40 госпдоговірних науково-дослідних робіт. А теоретичні й експериментальні дослідження, які Богдан Григорович виконав безпосередньо або якими керував, стали основою до створення на кафедрі будівельних конструкцій та мостів ІБІС нового наукового напряму – розвитку й вдосконалення залізобетону: збірно-монолітних статистично невизначених залізобетонних конструкцій із попередньо напружуваними стиками й регулюванням зусиль. Доробком цього стали підготовка і захист семи кандидатських та однієї докторської дисертацій; отримання чотирьох авторських свідоцтв на винаходи і трьох патентів України.

І то далеко не весь перелік професійних заслуг великого майстра залізобетонних конструкцій. Богдан Григорович – очільник і дійсний член Львівського територіального відділення Академії будівництва України, а також дійсний член Академії архітектури України, член Міжнародної асоціації мостів та інженерних споруд (IABSI), автор понад 300 наукових праць, серед них – трьох монографій і декількох методичних розробок. До слова, наукові праці Богдана Гнідця опубліковано в наукових виданнях Швеції, тодішньої Чехословаччини, Польщі. З іменем професора у Політехніці асоціюються нові ідеї щодо нових технологій індивідуального будівництва, що знаходять своє втілення на практиці.

За ці всі заслуги професор отримав чимало відзнак і нагород. З-поміж них – нагрудні знаки: «Відмінник освіти України», «Петро Могила», грамоти від МОНу, Кабміну, Львівської політехніки, Української академії будівництва, Облдержадміністрації.

До Львівської політехніки Богдан Гнідець прийшов далекого 1948 року, коли вступив на інженерно-будівельний факультет. Після завершення навчання 1953-го наступні чотири роки працював на об’єктах різних будівель, доріг та мостів Львівської області. 1957 року повернувся до університету як аспірант і залишився тут працювати – спершу був асистентом кафедри, а після захисту кандидатської дисертації 1963 року почав викладати, провадити наукову діяльність, обравши за основний напрям досліджень вивчення збірно-монолітних залізобетонних конструкцій мостів, будинків та інших споруд.

Після захисту докторської у 1989 році очолював кафедру будівельних конструкцій та мостів. Був серед тих, хто активно започатковував міжнародну співпрацю із закордонними університетами, зокрема польськими. Постійно активно співпрацював з будівельними підприємствами, заводами залізобетонних конструкцій, проєктними й науково-дослідними інститутами.

Попри поважний вік, продовжує викладати й постійно генерує нові ідеї. Скажімо, цього семестру має заняття в четвертокурсників бакалаврату й першокурсників магістратури, курує дипломними й науково-дослідними роботами студентів. Не визнає гіперопіки, тому своїм студентам завжди дає шанс проявити ініціативу, розкрити свій потенціал.

Нещодавно професор Гнідець видав черговий навчальний посібник для магістрів – «Збірно-монолітні залізобетонні конструкції мостів».

Директор Інституту будівництва та інженерних систем Зіновій Бліхарський давно зауважив, що професор Гнідець намагається не перейматися життєвими труднощами й негараздами. Він завжди випромінює оптимізм і хороший настрій, не шкодує добрих слів на адресу своїх колег. А завідувач кафедри автомобільних доріг та мостів Сергій Солодкий каже: «Професора знаю ще зі студентських років. На кафедрі він п’ятий рік, відколи перейшов сюди з кафедри мостів і будівельної механіки. Маю про нього найкращі враження як про фахівця, педагога, людину, віддану науці. Він цим живе. Має світлу пам’ять. Завжди доглянутий. Щобільше, Богдан Григорович – досі вправний водій: власним автом їздить до університету».

Ще одним важливим результатом у житті професора є виховання двох синів, п’яти внуків і трьох правнучок – трьох поколінь Гнідців.

Професор запевняє, що йому завжди був важливий здоровий спосіб життя, тому ніколи не курив, займався гірськолижним спортом, працював на присадибних ділянках і впродовж життя виростив три сади. Найважливіше, що робота, наукова діяльність завжди були радістю. У телефонній розмові голос професора Гнідця оптимістичний та бадьорий. Очевидно, це допомагає йому в такому поважному віці бути активним.