Цю трагічну сторінку нашої історії згадуємо щорічно. У ніч із 3 на 4 липня 1941 року гітлерівські нацисти почали заарештовувати професорів світового рівня в різних царинах, вивозити їх та їхні родини на Вулецькі пагорби й розстрілювати. Першої ночі розстріляли понад двадцять родин, у наступні ночі й далі вбивали. Впродовж місяця знищили 45 професорів: геодезистів, електротехніків, математиків, інженерів, медиків. Багато хто з них працював у Львівській політехніці: Каспер Вайґель, Влодзімеж Круковський, Антоній Ломніцький, Станіслав Пілят, Влодзімеж Стожек.
Вшанувати пам’ять львівських професорів традиційно прибувають представники польської влади. Цей жест є одним зі знаків примирення українців і поляків та об’єднання у боротьбі зі спільним ворогом – росією.
Цього разу взяли участь у заходах із вшанування пам’яті й поклали квіти: заступник голови обласної військової адміністрації Іван Собко, мер Львова Андрій Садовий, ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало з дружиною, представник Міністерства фінансів і регіональної політики Республіки Польща, Державний секретар Малгожата Яросінська-Єдинак, представники Генерального консульства Республіки Польща у Львові, ректор Краківської політехніки Анджей Шарата, голова Польського товариства охорони військових могил у Львові Януш Баліцький, представники Дортмундсько-Вроцлавсько-Львівської фундації св. Ядвіги Казімеш Пабісяк та Ірена Галамай-Зенкнер. Від імені ректорів польських університетів – Університету науки і технологій АГХ м. Кракова та Сілезької політехніки, Краківського економічного університету – цю місію здійснили проректори Львівської політехніки: Лілія Жук, Роман Корж, Олег Давидчак, Наталія Чухрай, а також очільниця Центру міжнародної освіти Наталія Гоц. Від громади Вроцлава квіти поклав професор Михайло Лобур.
Також відбулася панахида за невинно убієнними, яку відслужили архиєпископ Римо-Католицької Церкви Мечислав Мокшицький і капелан Львівської політехніки о. Юрій Остап’юк.
