Науковці кафедри зварювального виробництва, діагностики та відновлення металоконструкцій, яку очолює професор Ганна Похмурська, разом із молодими науковцями та студентами працюють над підвищенням ресурсу деталей машин і конструкцій.
У науковій школі кафедри досліджують діагностику дефектності й напруженого стану зварних з’єднань конструкцій і споруд тривалої експлуатації. Також розробляють поверхневі технології, працюючи над створенням заданих властивостей із підвищеними зносо- й корозійнотривкими властивостями поверхні матеріалів.
– До кафедральної науки активно долучаємо молодих науковців, інженерів, студентське товариство «Галицькі леви», – каже заступник завідувача кафедри доцент Андрій Дзюбик. – Левенята беруть участь у наукових фестинах (цього року своїми силами виготовили стенд, який будемо використовувати в навчальному процесі), успішно захищають магістерські праці, мають наукові публікації, беруть активну участь у профорієнтаційній роботі. До прикладу, Нестор Мозола ще від четвертого курсу долучився до кафедральних досліджень електромагнітного впливу на дугу, тож його дипломний проект стосувався натоплення з електромагнітним керуванням дуги. Ми його орієнтували на отримання зварних з’єднань, бо зрозуміли, що той вплив можна використати для отримання відповідних шарів із заданими властивостями (в Україні такого ще нема). Досліджуючи механічний метод керування, Нестор на сучасній елементній базі довів розробку до певного рівня. У перспективі плануємо використати цей метод для натоплення дешевших сталей із нанесенням шарів із міцними властивостями. Будемо впроваджувати свою технологію у броньовані листи для виготовлення військової техніки. Вони дешевші та зручніші для зварювання. Маю надію, що спільно з Київською політехнікою впроваджуватимемо технологію з електромагнітним впливом на зварювання.
Бакалавр Тарас Федак, який свого часу закінчив англійську філологію Дрогобицького педінституту, нині випускник ІІМТ. Хлопець досліджує й розробляє технологію зварювання. Свій дипломний проект «Технологія зварювання елементів водогрійного казана для комунальних підприємств» (для використання в окремих під’їздах чи будинках) цьогоріч захищатиме англійською мовою. Тарас планував після здобуття нового фаху працювати за кордоном, однак змінив свою думку, бо добре заробляти можна і в Україні.
Кафедра готує добрих фахівців, тому їх часто «сватають» (і небезуспішно) підприємства і фірми. Тож тут тішаться молодими фанатами, які, попри малу платню, вибирають науку. Серед них й аспірант Андрій Войтович. Наприкінці травня він успішно захистив кандидатську дисертацію з використання ультразвуку для прискорення генерації кристалічних зародків розтопів, що поліпшує властивості натоплених шарів. По закінченні аспірантури його залишили на кафедрі. Тепер Андрій зможе й надалі досліджувати механічні впливи, додатково опановуючи і вплив електромагнітного поля й ультразвукового оброблювання на властивості натоплених шарів для підвищення їхньої зносотривкості. У цій перспективній тематиці зацікавлений ФМІ, тому всіляко сприяє студентам і науковцям Політехніки в дальших дослідженнях.
– Дбаємо про те, щоб наші студенти могли порозумітися іноземною на побутовому рівні, й орієнтувалися в технічній англійській мові, – говорить Ганна Похмурська. – Готуємо кілька курсів англійською мовою, це допоможе студентам згодом проходити стажування за кордоном, а іноземним студентам – стажуватися в нас. Розумію, що мовна проблема таки є, але не раз помічала, як наші вихованці, опиняючись за кордоном, добре дають собі раду в порозумінні з ровесниками на побутовому рівні й під час лабораторних занять. Заохочую студентів не боятися їхати за кордон на навчання, бо вивчення чужої мови в реальних умовах відбувається значно швидше, ніж на лекціях. На першому курсі іноземною студенти вивчатимуть поверхневу інженерію. До речі, до цього напряму належить більшість наших кафедральних наукових праць, тому даємо студентам не лише класичні знання, а й знайомимо із результатами наших досліджень. Приємно, що наші бакалаври виходять на кваліфікаційні проекти із добрим знанням останніх досягнень галузі. Якщо долучаються до наукової роботи – ми дуже раді. На жаль, нині її престиж не дуже високий. Добрі студенти від третього курсу, а то й раніше працюють на фірмах, із якими планують поєднати свою дальшу кар’єру. Такі реалії. Та, на мою думку, стати науковцем – прекрасна можливість знайти себе в житті за державні кошти.
Нещодавно кафедра отримала пропозицію про співпрацю із Вільнюським технологічним університетом ім. Гедеміноса стосовно поліпшення властивостей зварних швів броньованих сталей. Якщо отримають добрі результати, пропонуватимуть доробки Львівському бронетанковому заводу. Планують обмінні поїздки студентів і викладачів, зокрема до Вільнюса. А ще хочуть подати студентський науковий проект на програму «Еразмус+» стосовно студентського обміну з Технічним університетом м. Хемніц.