26 лютого відбулася друга з циклу лекція польського дипломата та викладача Марека Зьолковського. Цього разу йшлося про ініціативи великого бізнесу на шляху до Net-zero, а також про те, які сфери діяльності найбільше впливають на клімат планети і які нові екологічні норми діють у Європейському Союзі.
Наочно демонструє важливість екологічної політики звіт World Economic Forum, де щороку зазначають 10 актуальних глобальних ризиків на наступні два та десять років. З них 5 на наступні два роки і 6 на наступні десять – екологічні. Аналітики вже в один голос твердять, що в найближчі десятиліття найбільші ризики для людства – кліматична катастрофа і ядерна війна.
Професійно оцінює кліматичні зміни і, відповідно, дає невтішні прогнози в разі бездіяльності людства Міжурядова група експертів зі зміни клімату, де представлене й Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Пан Марек рекомендує ознайомитися з докладними звітами організації, щоб упевнитися в серйозності цього питання.
Якщо звернутися до заходів зеленої політики в різних країнах, то прикметно, що, за словами аналітиків, Китай не має особливого бажання воювати з «глобальним Заходом» військовими чи геополітичними маневрами. Натомість він серйозно бачить важелем економічної перемоги швидку зелену трансформацію.
Нове питання, що ввійшло до порядку денного кліматичних дискусій, – охолодження приміщень. Ефект глобального потепління вже відчувається, і кондиціонери стають ходовим товаром. Однак для того, щоб охолодити кімнату, прилад бере енергію з традиційної енергосистеми, що працює на паливних ресурсах, а отже, якраз і нагріває планету. Ця проблема особливо відчутна в Індії. Щодня в цій країні купують понад 10 тисяч кондиціонерів, але 80 % енергії вона отримує від спалювання паливних ресурсів і є третьою у світі країною за обсягами вуглецевого забруднення.
– Це парадокс: охолодити себе в Делі означає підігріти нас усіх… – зазначив Марек Зьолковський.
Network for Greening the Financial System – це група фінансових установ, банків та органів фінансового нагляду, що мають на меті пришвидшити зелений перехід і розробити рекомендації щодо ролі національних банків у зміні клімату.
– У своїй презентації вони кажуть: ми знаємо, чому це робимо. Щоб показати, що фінанси підуть саме за цим сценарієм, – пояснив пан Марек.
Студентів зацікавило, як відмова від паливних ресурсів в енергетиці вдарить по країнах, чия економіка залежна від нафти, газу та вугілля.
– Росія, маю надію, матиме повний занепад, оскільки вона «наркотично» залежна від нафти. Там не роблять ніякої спроби, ніякої, під час війни сьогодні вони нічого не роблять зі своєю енергетикою, вона залишається такою, якою була, – наголосив дипломат.
У цьому питанні на більшу увагу заслуговують арабські країни, оскільки вони все ж роблять певні кроки для того, щоб відійти від ресурсної економіки.
– Росіяни впадуть, позаяк з року в рік, як бачимо, тенденція для них погана не лише через міжнародні, а й через внутрішні причини, країна ізолює сама себе. Не тільки війною в Україні, а й цим типом економічної діяльності, яку вона веде. Звичайно, ще роками вона може продавати паливні ресурси за низькими цінами, але це не ті прибутки, що були від торгівлі з Європою, – зауважив Марек Зьолковський.
Швидка відмова Європи від російських ресурсів, на його думку, є дивовижною. Агресія рф підігріла рішучість західних політиків швидше розпочати зелений перехід, а перспектива використовувати АЕС вже не має такого опору в суспільстві, попри страх чорнобильського сценарію. Наш сусід робить далеко не те, що мав би, у такі часи.
– Швидше за все, росія залишиться зі своєю воєнною економікою, що буде неконкурентна у світі. Звичайно, деяку сировину завжди хтось купить, особливо за низькими цінами, але російська економіка довгий час зростає повільніше, ніж в інших країнах. Вона більше ніякий не гігант навіть у рамках Європи. Її економіка була в десятці чи навіть у п’ятірці в Європі, а зараз вона значно нижче. Ця тенденція розписана на десятки років, і в росії не передбачається ніяких реформ у бік зеленої економіки, – підсумував пан Марек.
А от в Арабському світі та в Африці процес пішов. Наприклад, нафтовидобувний гігант Saudi Aramco вкладає свої нафтові долари в зелену енергетику. Зеленій політиці в Арабському світі сприяють як стабільний дохід від продажу нафти, так і вдале географічне розташування, що дає змогу будувати ефективні екологічні електростанції, особливо сонячні. Також великі інвестиції на Близькому Сході залучають водневі технології.
Повернувшись до Польщі й України, бачимо, що остання має сприятливіший інвестиційний фон у питанні саме зеленої енергетики. І це важливо. Наочним прикладом є план технологічного гіганта Intel побудувати три заводи в Європі. Один з них буде у Польщі, однак умовою такого рішення було те, що завод працюватиме на зеленій енергії, що зобов’язує поляків вкластись у модернізацію своєї енергосистеми.
Хоч у наших країнах здебільшого говорять про забруднення саме від енергетики, однак серед семи найбільших джерел викидів є також промисловість, транспорт, будівництво, агрокомплекс, лісництво та побутові відходи. Тут ми підходимо до стандартів ESG – екологічного, соціального та корпоративного управління. Впровадження підзвітності компанії згідно зі стандартами ESG сьогодні поліпшує її привабливість для інвесторів. У Польщі цей стандарт уже ввійшов до законодавства.
У ЄС майже чотири роки тому була прийнята нова концепція – EU Taxonomy. Ця система встановлює певні умови для ведення економічної діяльності, щоб її вважали екологічною і такою, що відповідає цілям зеленої угоди ЄС до 2030 року.
У Польщі з минулого року, а в країнах Західної Європи ще раніше введено обов’язкові енергетичні свідоцтва будинків, що дають певну оцінку енергетичній ефективності будівлі. Звісно, старіші будівлі матимуть гірше свідоцтво, а це означатиме якраз те, що вони потребують модернізації.
В Україні все ж згадані вище тенденції не такі явні. Окремим питанням у сфері екології в нашій країні є відходи війни. Лісові пожежі, мінні поля, руйнування та матеріальне сміття в зоні бойових дій постане серйозним викликом для нашої держави у період відбудови.
На наступній зустрічі, 4 березня, Марек Зьолковський говоритиме, серед іншого, про дезінформацію у сфері екологічної політики. Це стосується, наприклад, хибного уявлення про сміттєпереробні заводи або про кліматичну політику ЄС, що призводить до фермерських протестів у Європі, зокрема й на польсько-українському кордоні.
