19 лютого розпочався цикл лекцій польського дипломата Марека Зьолковського «Міжнародний бізнес та екополітика». Відкриті зустрічі з гостем відбуватимуться на кафедрі зовнішньоекономічної та митної діяльності Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки щопонеділка до 18 березня.
Марек Зьолковський – досвідчений польський дипломат, що обіймав низку посад у Міністерстві закордонних справ Польщі. Раніше він був консулом у Білорусі, Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні, згодом у Кенії, до 2019 року – представником Польщі в НАТО. 2005 року Указом Президента України удостоєний ордена Ярослава Мудрого V ступеня за значний особистий внесок у розвиток та поглиблення українсько-польського стратегічного партнерства.
Польський дипломат згодився навідатися до Львівської політехніки та провести низку лекцій на тему міжнародного бізнесу в контексті екологічної політики й викликів у сфері кліматичних змін. Варто зазначити, пан Марек володіє українською мовою, тому маємо змогу слухати лекції рідною мовою. 19 лютого відбулася перша лекція почесного гостя – «Міжнародний бізнес в епоху кліматичних викликів».
«В останні два-три роки в мене є така теорія, яку я вам презентую. Є два мегатренди у міжнародних відносинах: війна в Україні та перехід світу в енергетичну декарбонізацію, зелена трансформація», – зазначає Марек Зьолковський.
Сьогодні про кліматичні виклики та екологічну політику вже чи не більше, ніж у ЗМІ, говорять у консалтингових компаніях, зокрема й у найбільшій – McKinsey & Company. Міжнародний бізнес цікавиться змінами клімату.
«Цивілізація була побудована на основі кліматичної стабільності, якої більше не існує», – це щира правда, яка змушує задуматися над тим, що людство мусить адаптуватися до екологічних змін, які вже відбуваються.
У Східній Європі не так часто говорять про кліматичні зміни, однак у звітах Західної Європи умовно з десяти глобальних ризиків п’ять-сім мають зв’язок з кліматом. І це вже потужна тенденція. Про це йдеться і на World Economic Forum, і на Мюнхенській конференції з безпеки. Війна в Україні та загроза з боку росії стоять на одному рівні з екологічними проблемами.
«У рамках цих безпекових конференцій ми приймаємо тезу, що дійсно людина своєю економічною діяльністю частково відповідальна за парниковий ефект. І з цього почалася кліматична політика. Якщо навіть McKinsey & Company пише про це, то економісти вже зрозуміли, що це серйозно торкається їхнього підходу до бізнесу, і це більше не питання лише науковців», – каже пан Марек.
Антропоцен – це неформальний термін, який не використовують економісти, однак він окреслює період історії Землі, коли людська діяльність почала впливати на її екосистему. Ранні прояви такого впливу пов’язані з поширенням землеробства. Однак якщо говорити саме про атмосферні зміни, то основний вплив людини припадає на період від початку промислової революції донині, коли концентрація вуглекислого газу в атмосфері невпинно зростає.
Екологічна політика починає входити в різні сфери адміністрування, міжнародних відносин, економіки тощо, і майбутнім фахівцям не уникнути бодай часткової взаємодії з питаннями клімату. Марек Зьолковський визнає, що це прозвучить вельми екзотично для вух жителів Східної та Центральної Європи, однак навіть гіганти оборонної промисловості задумуються над зеленою політикою. Електричні бойові машини вже тестують в арміях розвинутих країн. Наприклад, Lockheed Martin – відомий виробник винищувачів, літаків, ракетного озброєння – подає окремі звіти про свій карбоновий слід і заходи зеленої політики. Вже й на рівні НАТО говорять про те, що перехід до зелених технологій в оборонній промисловості ніяк не зашкодить військовій ефективності.
Енергетична безпека є одним із ключових напрямів у міжнародній політиці як в Україні, так і в Польщі. Вона у своїй суті проста – це доступність та безперебійність доступу до енергетичних ресурсів. І зелені тенденції тут особливо помітні. Наші країни, зокрема через озеленення енергетичної сфери, можуть зміцнити свою безпеку. Перехід на відновлювані джерела позбавить енергетичну систему залежності від безперебійного доступу до паливних ресурсів: нафти, газу та вугілля. Європейські країни на тлі російської агресії й енергетичного шантажу ухвалили фундаментальне рішення взагалі відходити від використання паливних ресурсів в енергетиці. За один рік Європейському Союзу вдалося «відв’язатися» від російських ресурсів, однак загалом відмовитися від викопних джерел не так просто. Це питання десятків років.
«Відновлювані джерела також мають аспект саме безпеки, оскільки ніхто не в змозі стріляти в Сонце чи вітер. Це знімає одне питання безпеки», – наголошує пан Марек.
Саме з причин енергетичної безпеки США десятки років зберігають військову присутність у Перській затоці. Проте сьогодні, як зауважує Марек Зьолковський, навіть самі американці не до кінця розуміють, навіщо їм це далі робити.
Значні кошти у відновлювану енергетику вкладають і великі нафтові компанії.
«Аналітики кажуть, що найбільший попит на нафту очікується саме у 2024 році, проте вже з наступного року він буде падати до нуля у 2050-му», – стверджує польський дипломат.
Концепт Net-zero передбачає зменшення викидів в атмосферу до такої міри, щоб вплив на атмосферу припинився. Нуль – це не відсутність викидів, а баланс між викидами і природним відновленням атмосфери. Світова економіка завжди буде продукувати CO₂, однак завдяки зменшенню викидів та одночасному залісенню планети цього можна досягти.
Проте ціна такого переходу приголомшує. Згідно з оцінками McKinsey & Company, перехід до Net-zero до 2050 року коштуватиме світовій економіці близько $275 трлн. Це означає потребу витрачати найближчим часом $5,7 трлн, а потім $9,2 трлн щороку.
Сьогодні говорити про перехід до зеленої світової економіки до 2050-го, як визнає пан Марек, марно. Однак статистика показує, що інвестиції у відновлювані джерела енергії істотно зростають. За два роки – з 2020 по 2022 – вони збільшилися майже вдвічі й уперше перевищили трильйон доларів.
«З одного боку, це лише початок, а з другого – це вже деяка фаза цього переходу. Треба зважати, що і ми в Польщі та Україні вже в цій фазі, оскільки це вже не лише ідеї, а стандарти та правила», – каже Марек Зьолковський.
Міжнародне енергетичне агентство показує цікаву статистику з цього приводу. Сьогодні ціна одиниці енергії з відновлюваних джерел уже дешевша від усіх традиційних. Ця статистика свідчить, що зелений перехід економічно обґрунтований.
Поки Центральна та Східна Європа залишається маргінальною в цій політиці, інші європейські країни, як-от Данія та Фінляндія, окремо від міжнародних конвенцій демонструють комплексні плани зеленого переходу на національних рівнях. Такі є й у США, Китаї, Саудівської Аравії. У Піднебесній сума інвестицій у відновлювану енергетику перевищує вкладення у традиційну, а китайські інвестори різко відмовилися вкладати кошти у вугільну енергетику 2022 року.
Скептично оцінює польський дипломат будівельний проєкт Саудівської Аравії Neom, який є частиною екологічної візії країни та передбачає побудову високотехнологічного мегаполісу в провінції Табук, що не матиме карбонового сліду. Проте це мільярдні інвестиції в екологію.
Прикладом чудової екологічної політики є план Данії, що передбачає досягнення Net-zero до 2050 року. Презентація такого плану сприяла тому, що інвестиції міжнародного бізнесу в Данію перевищили такі у Польщу чи Чехію. Відповідальним підходом до екології Данія підвищила конкурентоспроможність своєї економіки.
Війна в Україні відвела суспільну увагу від зміни клімату, однак майбутні фахівці в енергетиці, політиці, економіці тощо так чи інакше обов’язково зіткнуться з екологічними питаннями, тож не варто забувати говорити про це й у стінах нашого університету.
Нагадуємо, що лекції Марека Зьолковського відбуватимуться щопонеділка на п’ятій парі в аудиторії 527 4-го корпусу Львівської політехніки до 18 березня включно.
