Науковий шлях для доктора технічних наук, доцента кафедри телекомунікацій ІТРЕ Миколи Бешлея почався ще на першому курсі навчання з участі в різноманітних олімпіадах, проєктах, конференціях. За роки активної діяльності йому вдалося здобути не одну почесну нагороду та відзнаку, серед них і стипендію Кабінету Міністрів для молодих вчених, яку Микола Іванович нещодавно отримав.
Спілкуємося з науковцем про дослідження, над якими він зараз працює, про вміння та риси, які варто плекати молодій людині, а також слухаємо порад, що стануть у пригоді нашим студентам.
– Миколо Івановичу, розкажіть, з чого почався ваш науковий шлях?
– Мій шлях у науку розпочався ще зі студентських років, коли навчався в Національному університеті «Львівська політехніка» на кафедрі телекомунікацій. З першого курсу я виступав на різноманітних олімпіадах, конкурсах, студентських наукових конференціях. Ще у 2008 році як капітан команди від кафедри телекомунікацій брав участь у студентському турнірі фізиків (фізбій), де ми здобули четверте командне місце. Далі був Всеукраїнський конкурс «Професіонали майбутнього», у межах якого я разом із командою впродовж шести місяців працював над проєктом «Створення технологічних ресурсів у конвергентній мережі на базі мобільного оператора для надання послуги Triple Play» і забезпечив основну науково-технічну новизну роботи. Цей проєкт ми представили в Києві й посіли третє місце.
У наступні роки також було багато конкурсів, тож ці здобутки і хороша успішність дали мені змогу ще у студентські роки отримати стипендію імені Юрія Рудавського, а також стипендію Президента України. Розумію, що цих результатів не було б, якби не мої викладачі, які ділилися безцінним досвідом, допомогли пройти непростий студентський науковий шлях, а пізніше підтримували мене під час навчання в аспірантурі та докторантурі. Особливо хочеться подякувати моїм кафедральним колегам і науковому наставникові – завідувачеві кафедри телекомунікацій професорові Михайлові Климашу. Завдяки їхній допомозі й сильній мотивації я зміг у 25 років достроково захистити кандидатську дисертацію, а в 30-ть – докторську.
Підсумовуючи, скажу, що секретів стрімкої кар’єри в науці немає, просто на всіх етапах наукових пошуків я відчував підтримку і допомогу близьких людей, а також багато й наполегливо працював, інакше успіху не досягнеш. І, звісно, мені пощастило, бо справді дуже люблю наукову роботу.
– Що в науковій діяльності вам подобається найбільше і чим наука може зацікавити молоду людину?
– Найбільше подобається те, що мені ніколи не буває нудно, бо щоразу є щось нове для дослідження. Також наука дає змогу бути амбітним, ставити запитання: «а що було б, якби...?», «чому саме це...?». Вона завжди актуальна, а це означає, що можна легко пов’язати науку з лекціями для студентів і зацікавити наших майбутніх науковців.
Наукові дослідження дають молодій людині унікальну і безпрецедентну можливість втамувати свою спрагу до знань, відповідей, усвідомити свої інтелектуальні сили та здібності. Крім того, наукові дослідження в лабораторії і співпраця з іншими вченими створюють для студентів нове соціальне середовище. Там вони знайомляться з людьми, яких не зустрінеш у школі, вдома чи серед своїх друзів.
– Розкажіть докладніше про стипендію від Кабінету Міністрів. Чи вперше її здобули і що вона для вас означає?
– Спершу зазначу, що стипендіатами Кабінету Міністрів України можуть стати молоді вчені з вагомими науковими результатами, які мають змогу провадити наукові дослідження, здійснювати актуальні науково-технічні розробки. Я намагаюся постійно брати участь у різноманітних конкурсах, проєктах, подаватися на стипендії, проте також об’єктивно оцінюю свої наукові здобутки, завжди себе запитую, чи я готовий і чи маю достатній науковий рівень для перемоги. Для мене не має значення кількість наукових праць, насамперед я працюю на якість і задля особистого розвитку, самовдосконалення.
Про стипендію Кабінету Міністрів для молодих вчених я чув уже не один рік, але розумів, що мені треба більше працювати, підвищити науковий рівень завдяки написанню монографій і статей для закордонних видань з високим рейтингом. Цьогоріч я все-таки вирішив, що готовий податися на стипендію, і радію, що не помилився. Звісно, фінансова винагорода додає мотивації молодим вченим, проте для мене не такий важливий матеріальний аспект, як визнання мене фаховим науковцем. Тому розглядаю цю стипендію як підтвердження того, що не стою на місці, а розвиваюсь і йду вперед.
– Які вміння та риси характеру сьогодні варто плекати молодій людині?
– Вважаю, що сучасна молодь понад усе цінує свободу, прагне нових знань і готова творити зміни. Проте з кожним роком розвиток технологій та глобалізація змінюють правила гри не на нашу користь, тож для того, щоб стати успішними, молодим людям тепер треба розвиватися одночасно в кількох напрямах і постійно вдосконалювати свої знання. Щодо рис характеру, то, думаю, варто насамперед плекати спостережливість, допитливість, логіку, творчість, скептицизм, об’єктивність і креативність. Ці риси важливі не тільки для науковців, а й для кожної людини, яка хоче бути успішною у своїй професії.
– Над розв’язанням яких проблем працюєте? У чому актуальність і важливість ваших досліджень?
– Моя наукова діяльність пов’язана з дослідженням і розвитком сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які сьогодні є основою для цифрової трансформації держави та інформатизації суспільства. У наш час інформаційно-комунікаційні технології знаходять своє застосування в науці, енергетиці, промисловості, військовому управлінні, банківській системі, освіті, медицині та ще багатьох галузях. Насамперед мій науковий напрям зосереджений на дослідженні пріоритетних технологій, які мають значний вплив на розвиток цифрових інфраструктур, як-от: мережі мобільного зв’язку 4G/5G, хмарні обчислення, інтернет речей (Internet of Things), програмно-конфігуровані мережі та системи захисту інформації. У своїх наукових працях пропоную нові методи збору, передавання та оброблення інформаційних даних з метою якісного надання інформаційних послуг кінцевим користувачам.
Широкомасштабна війна проти України вплинула на мої наукові дослідження, які тепер спрямовані на розроблення стратегічних напрямів, методів і засобів цифровізації та інтелектуалізації енергетичних систем з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Вірю, що у близькому майбутньому Україна розпочне післявоєнне відновлення і відбудовуватиме енергетичну інфраструктуру відразу на новітній технологічній базі, уже пристосованій для широкого використання штучного інтелекту, інтернету речей, блокчейну, 5G та хмарних обчислень. Тож зараз я зі своєю науковою командою працюю над розв’язанням важливої науково-прикладної проблеми – розробленням інноваційних методів і програмно-апаратних засобів захищеного передавання даних, оброблення, моніторингу, управління й обліку на всіх етапах виробництва, транспортування, торгівлі та споживання енергетичних ресурсів, базуючись на вдосконалених алгоритмах штучного інтелекту, платформах блокчейн і новітніх інформаційно-комунікаційних технологіях. Усе це сприятиме повнішому задоволенню потреб користувачів і допоможе підвищити надійність систем енергопостачання.
– Поділіться своїми порадами зі студентами Політехніки, які хотіли б провадити наукову діяльність.
– Експериментуйте з новими ідеями, бо значна частина наукових відкриттів є результатом наполегливої праці й випадковості, або, простіше кажучи, щасливого збігу обставин.
Будьте терплячі й зосереджені на деталях. Майже жодне наукове відкриття не відбувається просто так. Ви повинні мати терпеливість, щоб пройти через роки кропіткої праці, виконуючи експеримент за експериментом, аби довести свою теорію і перевірити результати.
Співпрацюйте й будуйте міцні партнерські відносини. Розвінчуйте ідею про генія-одинака, який провадить секретні експерименти, і шукайте в лабораторії чи на кафедрі того, з ким, на вашу думку, ви могли б працювати й у кого вчитися.
І насамкінець моя головна порада – полюбіть науку та наукові дослідження, оскільки любов до науки мотивуватиме вас навчатися, пізнавати нове, розвивати свої ідеї з пристрастю та цікавістю.
