Як допомогти вам опанувати українську мову? Як педагог я бачу проблему в двох контекстах: мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі. В якій системі координат перебуваєте ви?
Ірина Фаріон
Коли ми вперше чуємо людину, одразу стає зрозуміло, звідкіля вона. Якщо говоримо про українців, то за їхньою мовою «визначаємо», з якої частини України вони. В англійській мові все «вирішує» акцент, а в українській – наголоси, інтонація, вимова, звуки, кришталевість та чистота фраз. Звісно, можна знати кілька мов, проте останнім часом, враховуючи події на теренах східних і південних областей України, можна помітити тенденцію зростання попиту на вивчення саме літературної української мови.
Звісно, цей рух українців за державну ідентичність, де мова відіграє одну з найвизначніших ролей, не обійшов і моє місто Кам’янське, що в центральній частині України, а саме – в Дніпропетровській області. Тут завжди переважала російська, навіть у школі єдині предмети, які вчителі проводили суто українською, – українська мова й українська література. Відтак часи змінюються і разом із подіями розвиваються кам’янчани, а найбільшим поштовхом цього слугують переселенці.
До війни жителі Кам’янського віддавали перевагу вивченню російської (відповідно, їхні діти відвідували школи, в яких пріоритетною мовою була російська). Загалом у місті функціонує 43 освітні заклади, з яких половина були російськомовними, проте зміни в нашому місті почались у 2014 році, коли пройшла хвиля «відмови від усього російського». Тоді освітні заклади переглянули свою політику та більшість вирішила вивчати українську мову. Кам’янчани почали обирати українськомовні дитячі садочки й школи.
Зараз щораз більше мешканців роблять спроби послуговуватися українською у повсякденному житті, наприклад, 90% дописів містян у соціальних мережах тепер саме українською мовою, у магазинах дедалі частіше можна почути українську.
За офіційними даними, Дніпропетровська область налічує 225 тисяч переселенців, а місто Кам’янське – 25 тисяч. Аналізуючи групи у соцмережах Кам’янського з актуальною інформацією для місцевих та приїжджих, зауважую суттєву тенденцію повної відмови від російської продукції (і мови теж) та зміни в побуті на користь національного й українського.
Інфлюенсерка Валерія Ткаченко допомагає тимчасово переміщеним особам, які перебувають у Кам’янському, та в своєму блозі багато розповідає про важливість української мови саме в містах, де найчастіше люди досі розмовляють російською. Валерія коментує це так:
– Українська мова завжди була моєю рідною, адже я чула її у своїй сім’ї в селі, а згодом, знайшовши роботу в Кам’янському, вирішила тут залишитись. Але мені постійно говорили: «Та переходь на російську, до тебе люди потягнуться», проте моїх переконань це не поколихнуло і я продовжувала нести людям меседжі про важливість нашої мови, а зараз особливо пишаюся цим.
Усі зміни починаються з кожного з нас, тому важливо, коли сім’ї вирішують долучитися до цього руху та спілкуватися українською мовою. Так, це величезна робота, проте вона вартує того на 200%. Що ж стосується освітніх заходів про покращення ситуації в місті з вивченням української мови для російськомовних жителів, то ще у вересні 2021 року мер міста Андрій Білоусов підписав рішення «Про заходи щодо забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної у Кам’янській громаді». Цим рішенням він спонукав не тільки своїх підлеглих спілкуватися виключно українською, але й власним досвідом та прикладом довів, що обраний шлях спрямований на правильний курс розвитку міста.
Одне з міст, де зараз перебуває чи не найбільше тимчасово переміщених осіб, – Львів. Тепер тут у багатьох освітніх закладах започаткували безкоштовні курси вивчення української мови.
З березня у Львівській політехніці почала діяти весняна школа «Українська єднає». За добу, впродовж якої відбувалася реєстрація, до неї записалися 1067 осіб, хоча відвідувало заняття значно менше людей. Про важливість володіння українською мовою розповідає одна з викладачок цієї школи, доцент катедри української мови Оксана Микитюк:
– Мова є головним визначником ідентичности, це генетичний код. Усе в світі має свою назву, тобто світ є омовлений, а лексика – це своєрідний мікрообраз наших знань, це «спосіб сприймання світу» (Іван Огієнко). Безмір навколишнього світу, сукупність людського досвіду, багатство історичних надбань відбиваються в мові корінної нації.
Пані Оксана дає слушні поради тим, хто зацікавлений у вивченні української мови:
– Охочі вивчити мову повинні читати українську класику: Т. Шевченка, Л. Українку, І. Франка (це основа!); слухати українську музику; дивитись фільми, перекладені українською; купувати українські товари (бо на упакуванні має бути українська мова). І найважливіше: мову треба полюбити, бо це мова – це «дім духу» (М. Гайдеґґер).