Щороку в березні під час Шевченківських читань хіміки Львівської політехніки мають можливість не лише продемонструвати свої знання невмирущих поезій Великого Кобзаря, а й стати тимчасовими акторами.
Традиційно цей день (цьогоріч він символічно збігся з уродинами Ліни Костенко) 101 аудиторія дев’ятого корпусу ІХХТ набуває Шевченкового духу. Столи прикрашають ткані верети, вишиті рушники, серветки, дерев’яний підсвічник, великий портрет генія, обрамлений вишитим рушником. На столі – різних видань і років «Кобзарі», які дбайливо зберігаються в інститутській бібліотеці. В аудиторії – усміхнена молодь. І молоді читці, впереваж у розмаїтих вишиванках.
Після традиційних вітань директора інституту професора Володимира Скороходи, голови університетського товариства «Просвіта» професора Христини Бурштинської увагу зали полонять студенти і студентки перших – других курсів. Першим поезію «О люди! Люди небораки» майстерно читає Ерідан Ізмерлі з Криму (до речі, 14 читців представили цього разу практично всю мапу України). Відомі з дитинства рядки з «Гайдамаків», «Розритої могили», «І мертвим, і живим...» та інших віршів, хоч і написані багато років тому, звучать дуже актуально і до болю щемливо. Не залишають байдужими слухачів і ліричні поезії Шевченка, адже студенти своїм майстерним виконання достукуються до кожного серця.
Членам журі складно обрати найкращих та після тривалого обговорення таки доходять спільної думки. Переможцями читань стали Ліліана Конюховська (ФР-12, «Причинна»), Олександр Юрін (ХТ-13, «Кавказ»), які отримали подарункове видання «Кобзаря», та Ростислав Костюк (ХТ-21, «Ми вкупочці колись росли»), якому подарували книжку про блаженнішого Любомира Гузара. Окремий приз за оригінальну інтерпретацію творчості Шевченка (заспівав під акомпанемент гітари «Заповіт») отримав Олександр Кирильчук (ХР-21). Не залишилися без подарунків і решта лауреатів Шевченківських читань.
– Тішить, що національну справу, яку розпочав Тарас Шевченко, підтримує наша талановита молодь, адже поетове слово й нині освітлює нашу дорогу в майбуття, – відзначила по закінченні читань Христина Бурштинська. – Із задоволенням беру участь у цих акціях, бо мене завжди надихають ці натхненні очі і обличчя, перейняті Шевченком. Окремо хотіла б подякувати керівництву інституту, членкиням інститутської «Просвіти», які багато роблять для того, щоб в інституті жив національно-патріотичний дух.
P.S. У читаннях взяла участь Лідія Йолтуховська-Скоропис, яка прочитала поезії Шевченка і свої власні.
