Приклад із життя: під час ремонту в старому корпусі університету з отвору в стелі почала скапувати металева ртуть. Цей випадок – лише один із багатьох, що нагадують: проблема ртутного забруднення досі поруч, навіть якщо ми її не бачимо. Саме про цю приховану загрозу та шляхи її подолання йшлося на вебінарі Літньої школи «Обізнаність, правильна поведінка та співпраця – для міст без ртуті», що відбувся 18 червня 2025 року у Національному університеті «Львівська політехніка».
Захід зібрав студентів і викладачів кафедр програмного забезпечення та екологічної безпеки і природоохоронної діяльності, представників Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, органів виконавчої влади, громадських активістів та екологічних ентузіастів. Він був організований у межах міжнародного проєкту LIFE Mercury-FREE (Complex Awareness Raising and Behaviour Change for the Mercury-Free City Environment) і став майданчиком для обміну ідеями, досвідом та мотивацією до дій.
Вебінар розкрив багатогранність проблеми ртутного забруднення й підкреслив важливу роль громад, муніципалітетів та цифрових інновацій. Учасники обговорили такі питання.
- Небезпека ртуті. Її токсичні пари вражають нервову систему, особливо у дітей, та накопичуються в організмі, що підтверджено на міжнародному рівні, зокрема в Мінаматській конвенції.
- Практичні рішення. Як правильно збирати й утилізувати ртутні предмети (люмінесцентні лампи, термометри, батарейки), включно із прикладом львівських екобусів.
- Підвищення обізнаності. Роль інформаційних кампаній у тому, щоб громадяни активніше здавали небезпечні відходи.
- Законодавчі виклики. Проблеми з ідентифікацією невідомих речовин та відсутність ліцензованих переробників ртуті в Україні.
- Цифрові інструменти. Роль онлайн-платформ і мобільних застосунків у просвіті населення.
Всі учасники ознайомилися з методичними рекомендаціями, звітом про кращі практики та електронними візуальними матеріалами, підготовленими в рамках проєкту.
Вебінар відкрив професор Дмитро Федасюк, доктор технічних наук, завідувач кафедри програмного забезпечення Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій та координатор проєкту LIFE Mercury-FREE Національного університету «Львівська політехніка. У своєму вітальному слові він наголосив на критичній важливості освітньої складової в боротьбі з ртутним забрудненням і закликав до міжгалузевої співпраці.
Модераторкою та спікеркою була Ельвіра Джумеля, доктор філософії зі спеціальності «Технології захисту навколишнього середовища», асистентка кафедри програмного забезпечення та виконавиця проєкту LIFE Mercury-FREE. Вона навела приклади ртутного забруднення у пілотних містах (Львів, Івано-Франківськ, Краків, Лодзь) та розповіла про міста-реплікатори (Лариса, Евора, Камерино), де поширюють досвід проєкту. Особливу увагу Ельвіра Джумеля приділила цифровим рішенням та важливості міждисциплінарного підходу у поводженні з небезпечними відходами.
Максим Довгановський, експерт із радіаційного, хімічного та біологічного захисту, викладач кафедри цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, поділився досвідом реагування на випадки виявлення ртуті у Львові – як у навчальних закладах, старих будівлях, так і під час розкопок. Він звернув увагу на складнощі, які виникають через відсутність дієвих механізмів та нормативної бази для утилізації таких небезпечних відходів. Доповідач підкреслив важливість оновлення законодавства, яке б сприяло не лише контролю за поводженням із ртуттю, але й розвитку сучасних цифрових інструментів, що допомагали б своєчасно виявляти й безпечно утилізувати небезпечні речовини. За його словами, лише комплексний підхід, що поєднує правові, технологічні й інформаційні рішення, дасть змогу ефективно захистити здоров’я населення та довкілля.
Андрій Рогуля, кандидат наук із державного управління, начальник Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області, доцент кафедри цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, закликав молодь долучатися до екологічних проєктів. Він наголосив, що після децентралізації місцеві громади отримали більшу відповідальність у системі цивільного захисту, зокрема щодо небезпечних речовин. Важливою є підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях, пов’язаних із забрудненням, що підвищує безпеку громад і допомагає зменшити ризики. Особливу увагу Андрій Рогуля звернув на необхідність інтеграції знань про екологічну безпеку в усі рівні освіти – від шкільних занять до підготовки фахівців. Формування екологічної культури, здатності критично мислити і правильно діяти у випадку загрози – запорука сталого й безпечного розвитку громад.
Марія Руда, кандидат технічних наук, доцентка кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола Львівської політехніки та виконавиця проєкту LIFE Mercury-FREE, підкреслила важливість поєднання екологічного й цифрового підходів для сталого розвитку міст.
Іван Базів, начальник управління організації заходів цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, розповів про досвід ДСНС у реагуванні на випадки забруднення ртуттю. Він наголосив, що інциденти з ртуттю – це не поодинокі ситуації, а системна проблема, яка потребує готовності служб швидкого реагування, інформованості населення та налагодженої взаємодії з місцевими громадами. Особливу увагу Іван Базів звернув на важливість профілактики, постійного навчання населення й підвищення обізнаності про ризики, пов’язані з ртуттю, як одного з елементів загальної системи цивільного захисту.
Учасники активно обговорювали, як діяти у разі виявлення ртуті, як зацікавити молодь у створенні застосунків для виявлення небезпечних речовин та як посилити просвітницьку роботу. Студенти спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» виявили зацікавлення розробкою інноваційних рішень, а здобувачі вищої освіти за спеціальністю «Технології захисту навколишнього середовища» наголосили на потребі розширення екологічної освіти. Обговорення вкотре підтвердило: обізнаність формує відповідальну поведінку, що в буквальному сенсі рятує життя.
Спасибі всім учасникам за активну участь!
Закликаємо здавати ртутні предмети у спеціалізовані пункти прийому, підтримувати екологічні ініціативи та стежити за новинами LIFE Mercury-FREE у соціальних мережах. Разом ми можемо зробити наші міста безпечними, екологічно відповідальними і вільними від ртуті!
