19 березня 2021 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою провів онлайн-зустріч «У день, коли повертаються лелеки, МІОК запрошує на дружню розмову українців Східної діаспори».
На подію було запрошено представників українських громад й освітніх українознавчих осередків з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану.
Зустріч, яка відбулася після довготривалої паузи, виявилася вкрай важливою як для міоківців, так і для наших співвітчизників із країн пострадянського простору.
Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою, привітала усіх присутніх від імені ректора Національного університету «Львівська політехніка» Юрія Бобала, а також розповіла про багатолітню системну взаємодію і співпрацю МІОКу з українцями Карелії, Башкортостану, Киргизстану, Росії, Казахстану. «Україна більше знає про західну діаспору, про західні структури, – наголосила Ірина Ключковська. – Я хочу пригадати, що першими, хто заговорив про Східну діаспору і необхідність співпрацювати Україні зі своїми співвітчизниками з пострадянського простору, були Михайло Горинь, який на той час очолював Українську Всесвітню Координаційну Раду, та Аскольд Лозинський – президент Світового Конґресу Українців. Коли ми розпочали свою діяльність, ми зрозуміли, що, напевно, зайдемо на території, де очікують допомоги від України, де очікують допомоги від нас. І ми обрали зовсім не простий шлях – співпрацю з тими, хто нас потребував. Ми навіть випрацювали модель, яку запропонували на розгляд державі Україна в цілому і презентували її свого часу у Верховній Раді. Це такий своєрідний трикутник: Східна діаспора – Західна діаспора – Україна. Західна діаспора, яка на той час вже мала сформовані інституції та багатий досвід у науковій, освітній, культурній, економічній сферах, мала чим поділитися. І треба було лише прокласти шлях обміну досвідом, шлях взаємодії, тісної співпраці і допомоги з боку України – якщо не фінансової, то моральної. Але у фокусі уваги нашої держави завжди повинна була бути і Східна діаспора, і кожен українець, який живе за межами України, має бути нашою великою цінністю». Директорка МІОКу зауважила, що в ті часи наш інститут був єдиною інституцією, яка системно працювала з українцями пострадянського простору. Сьогодні, на думку І. Ключковської, діяльність українців Східної діаспори дуже скромно представлена в інформаційному просторі. Саме тому ми зібралися, щоб почути «з перших вуст» про діяльність наших співвітчизників у країнах пострадянського простору і розповісти про нові проєкти МІОКу, бо надто багато часу пройшло з часу нашої останньої зустрічі, і нам є що сказати.
Євгенія Петрова, перша заступниця голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, звертаючись із вітальним словом до учасників події, зазначила, що сьогоднішнє віртуальне повернення в Україну, яке організував МІОК, – це чудова нагода зібратися у дружньому колі, обговорити наболіле і зміцнити співпрацю. «Східна діаспора є найстаршою і найбільш численною українською діаспорою у світі. Значна частина цієї діаспори є найбільш вразливою і потребує нашої величезної уваги і підтримки як з боку України, так і з боку західної діаспори, в тому числі і з боку Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Ми раді вітати жіночі організації з усіх країн, які сьогодні присутні і завжди відкриті до співпраці», – наголосила Євгенія Петрова.
Привітав організаторів та учасників зустрічі Генеральний консул України у Ростові-на-Дону Тарас Малишевський. Звертаючись до присутніх, пан Малишевський зазначив, що українська громада на півдні Росії перебуває у вкрай складному становищі. Навіть щоб покласти квіти до підніжжя пам’ятника Тарасові Шевченку, потрібно бути дуже сміливим. «Ми усіма силами намагаємося їм допомогти тут, підтримати словом, думкою, підставити лікоть, і я дуже сподіваюся, що нашими спільними зусиллями ми можемо дати не загинути українському життю в Російській Федерації», – запевнив Генеральний консул.
Слова Сергія Винника, регіонального віцепрезидента СКУ в Російській Федерації та Центральній і Західній Азії, були короткими та досить різкими. За словами С. Винника, про Східну діаспору в Україні або не говорять зовсім, або говорять, але не роблять жодних конкретних кроків щодо її розвитку і підтримки: «Про проблеми Східної діаспори добре відомо і в уряді, і в дипломатичному корпусі, бо українська громада Росії постійно зверталася до усіх президентів України, але не отримувала жодної відповіді. Ми вважаємо, – зазначив регіональний віцепрезидент СКУ, – що нами нехтують, і нехтують нашими зверненнями». Сергій Винник подякував Ірині Ключковській за ініціативу організації такої зустрічі і висловив надію, що саме МІОК стане тим другом і помічником, якого так потребують українці Східної діаспори.
Далі команда МІОКу ознайомила учасників події зі своєю найновішою друкованою продукцією і освітніми проєктами. Зокрема, підручник «Ключ до України: міста і люди» і посібник «Образки з Лесиного життя» презентували наукові співробітниці інституту Галина Темник та Оксана Галайчук. Наталія Мартинишин, провідна філологиня, представила портал «Крок до України» і запросила на навчання у Міжнародну літню школу україністики. Провідна філологиня МІОКу Олена Мицько розповіла, як працювати з порталом «Український освітній Всесвіт», запропонувала присутнім освітянам реєструвати свої заклади і активно долучатися до проєкту.
Своїми успіхами, проблемами і сподіваннями поділилися гості зустрічі. Надзвичайно цікавими та інформативними виявилися виступи о. Василя Говери (Казахстан), Ліни Татарашвіші (Грузія) та Катерини Кожухар (Молдова). Кожен із них коротко представив діяльність своєї організації, а також висловив побажання до своїх співвітчизників в Україні.
Їх активно підтримали інші учасники події. Пролунали дуже чіткі і конкретні пропозиції до українського уряду, починаючи від потреб шкільництва і закінчуючи запровадженням урядових програм щодо підтримки української діаспори відповідного регіону.
Відповідно, у зв’язку з відсутністю інтересу з боку України до життя та діяльності українських громад Східної діаспори, поглибленням асиміляційних процесів і, як наслідок, збайдужінням до громадської діяльності українців у країнах пострадянського простору, учасники зустрічі, яку організував МІОК, висловили пропозиції про необхідність:
- створення комунікаційної платформи для представників ГО Східної діаспори з метою регулярного спілкування та обміну досвідом;
- запровадження курсів підвищення кваліфікації, майстер-класів та тренінгів для учителів українознавчих шкіл, керівників художньої самодіяльності та лідерів ГО;
- відрядження учителів та працівників культури з України для пожвавлення українського життя у країнах пострадянського простору;
- організації бюджетних поїздок молоді в Україну, зокрема до Києва, Канева та Львова;
- розробки державної програми повернення українців з-за кордону;
- спрощення процедури отримання громадянства України для громадських діячів українського зарубіжжя.
Упродовж усього часу, поки тривав захід, міоківці отримували подяки і прохання організовувати такі зустрічі і надалі. Така кількість відгуків засвідчила величезну потребу наших співвітчизників зі Східної діаспори у спілкуванні і співпраці з Україною.
