16 грудня в Актовій залі Львівської політехніки відбулася зустріч зі Соломією Івахів — скрипалькою, яка підкорює серця слухачів у найвідоміших концертних залах світу. Львів’янка у 17-річному віці успішно пройшла конкурсний відбір і вступила до всесвітньо відомого Музичного інституту імені Куртіс (Філадельфія). Соломія стала першою українкою, яка за 80-річну історію цього закладу здобула позицію концертмейстера симфонічного оркестру Музичного інституту імені Куртіс, а завершуючи навчання, у 2003 році була нагороджена золотою медаллю імені Фріца Крeйслера. У 2010 році скрипалька здобула докторський ступінь у галузі музики. Сьогодні вона завідує струнним відділом і є професором скрипки й альта в Університеті Коннектикут і Консерваторії Лонджі Бард коледжу, а також упродовж останніх років як артистичний директор очолює Музичну серію (Music at the Institute — MATI) Українського інституту Америки (Нью-Йорк). Постійно проводить майстер-класи у багатьох вищих музичних закладах Північної Америки, Китаю та України.
Будучи артистичною директоркою Музичної серії Українського інституту Америки у Нью-Йорку (з 2010), Соломія натхненно популяризує українську музику в усьому світі. Цьогоріч Соломія Івахів презентувала новий компакт-диск — альбом колядок Ukrainian Christmas («Українське Різдво»), який випустила відома й авторитетна американська дистрибуційна компанія Naxos of America. Один з попередніх альбомів Соломії «Шлях до свободи — 100 років української нової класичної музики» був у п’ятірці найкращих альбомів у всьому світі на iTunes і здобув престижну нагороду на міжнародному конкурсі Global Music Awards. Заслужена артистка України (2021).
Організатором заходу став Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК). Модерував захід заступник директора МІОКу Андрій Яців.
Мистецька подія розпочалася хвилиною мовчання за всіма українцями — військовими та цивільними, які загинули внаслідок російської збройної агресії. Велика кількість випускників Політехніки віддали своє життя у боротьбі з окупантом за свободу України. На початку заходу благословення всім присутнім уділив о. Роман Кравчик — настоятель Архикатедрального собору св. Юра, митрофорний протоієрей УГКЦ. За словами протоієрея, час перед Різдвом є особливим періодом не тільки для християн, а й для представників інших віросповідань, оскільки в цю пору відкриваються додаткові можливості для роздумів над здійсненими вчинками впродовж року. Священнослужитель побажав усім присутнім благословенних і мирних різдвяних свят.
Ініціаторка заходу, директорка МІОКу Ірина Ключковська, зазначила, що організована зустріч є великою радістю, позаяк цю подію планували впродовж двох років. Під час свого виступу паані Ірина зауважила, що знає родину Івахівих давно, а саму Соломію пам’ятає ще з дитячих років. Один із дисків Соломії має назву з глибоким сенсом — «Шлях до свободи». Родина Соломії ще в радянський час обрала шлях до свободи, який полягав у вивченні великої кількості українських книг з історії, культури, літератури. Дорога до свободи ґрунтувалася на вихованні в українських традиціях та обрядах. Для того, щоб наша культура вивільнилася з-під імперського ярма, ми маємо й далі її вивчати, розвивати та популяризувати. Сьогодні Соломія, пройшовши низку непростих життєвих етапів, дає всім нам іскру впевненості: ми були, є і будемо.
Окрему подяку Ірина Ключковська висловила батькам Соломії Івахів — панові Оресту та пані Олександрі. До слова, Орест Івахів є відомим науковцем — доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інтелектуальної мехатроніки і роботики Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Львівської політехніки. Мати — Олександра Івахів — музикантка, викладачка хорового диригування та фортепіано.
Під час заходу заслужена артистка України розповіла про свій життєвий шлях і виклики, з якими стикається, а також про важливість місії розвитку та популяризації української культури. Протягом мистецької події вдало поєднувалися гра на скрипці й розповіді про життя та творчість. Мисткиня розпочала свій виступ з гри на скрипці, який викликав гучні аплодисменти від натхненної аудиторії:
— Дякую за можливість зустрітись і поговорити, мені приємно всіх бачити. В Актовій залі є багато присутніх, яких я називаю «дядьками» та «цьоцями». Раніше не можна було говорити «пан» чи «пані» — нас батьки привчили, щоби близьких людей називати «цьоця» чи «вуйко». Завдяки багатьом цьоцям чи вуйкам і, звичайно ж, батькам мій брат та я отримали певні настанови на життя і виросли тими, ким є сьогодні.
Соломія Івахів активно популяризує українську музику як в Україні, так і за кордоном. Наприклад, у грудні цього року на концерт скрипальки «Музика українського Різдва» продано всі квитки у Львівську національну філармонію. Перед цим відбувся виступ з різдвяним репертуаром у Національній філармонії України в Києві. Соломія наголошує на тому, що в Київській філармонії концерт організовано завдяки сприянню музикознавця, композитора та генерального директора філармонії Михайла Шведа, який є однокласником скрипальки. У цьому контексті артистка зазначила, що величезна кількість галичан упродовж багатьох років докладалися до впровадження процесів українізації в Україні, зокрема й у Києві.
Виконавиця записала шість студійних альбомів, чотири з яких з українською музикою.
— Мій перший альбом — «Століття української музики». Це була моя реакція на події в Україні 2014 року, коли Росія почала війну. Моя мета полягала в тому, щоби показати світу, що Україна — це давня держава, що українська музика значно старша, ніж 30 років незалежності. Українські композитори та українська музика існували багато століть. До цього альбому ввійшли твори восьми композиторів, які представляють різні регіони України. Цим я хотіла показати, що Україна є об’єднаною.
Соломія розповідає, що в Україні є багато композиторів — від Закарпаття до Донбасу, твори яких мало відомі широкому загалу. Задум компакт-диску полягав у цілісному охопленні й поєднанні характерних особливостей культури різних регіонів України. Наприклад, Іван Карабиць походить з Донеччини, Олександр Щетинський — з Харкова, Кривопуст — із Запоріжжя, Лятошинський і Сильвестров — кияни, Косенко — з Житомира, Скорик — зі Львова, а Станкович представляє Закарпаття. А отже, компакт-диск репрезентує всю Україну за майже столітній часовий проміжок — з 1919 по 2014 рік.
На запитання модератора про те, якою має бути позиція людей культури в умовах війни і чи може митець бути в такий час аполітичним, пані Соломія відповіла:
— Під час війни ми маємо нагоду показати, за що боремося, ким ми є. Аполітичне ставлення в контексті війни — це не тільки неправильно, це не що інше, як злочин. Люди мистецтва мають свою аудиторію та нагоду доносити певні меседжі. Щодо того, як війна змінила мене: я постійно виконувала українську музику, проте тепер є більше зацікавлення і потреба цю музику пропагувати. У світі тепер люди розуміють, що українська музика є іншою: її хочуть почути, виконувати та підтримувати. Мабуть, єдиним позитивом війни стало те, що світ зрозумів, що ми не є субнацією сусіда — ми є окремою державою з нашою культурою та традиціями.
У цьому контексті йдеться про деколонізацію української культури в уявленнях західного світу, оскільки подекуди там вважали, що українська історія, література, музика є частиною російського виміру. Зараз ситуація кардинально змінюється. На думку пані Соломії, не слід недооцінювати вплив дезінформації та пропаганди, оскільки західна аудиторія не цікавилась особливостями історії України чи історією української культури, натомість люди отримували інформацію зі ЗМІ, яка часто була перекрученою, зі зміщеними акцентами або ж узагалі не відповідала дійсності. Для світу подекуди це відкриття, що українці є окремим народом і мають свою культуру.
Народна артистка України наголошує на важливості культурної дипломатії. До пропагування української музики потрібно ставитися добросовісно, виступати на високому рівні у зв’язку з тим, що світ висловлює неабияке зацікавлення українською культурою. Вкрай важливим є те, щоб українські оркестри під час виступів за кордоном вводили до своїх програм твори українських композиторів. Західна аудиторія вже добре знайома з класикою, як-от із Дворжаком чи Бетховеном, тому український репертуар може стати справжнім відкриттям. Це не лише професійна відповідальність — це громадянський обов’язок кожного артиста наполягати на введенні творів українського музичного мистецтва до світових концертних програм.
Скрипалька розповідає, що для успіху на світовій сцені талановитим молодим людям важливо бути наполегливими, налагоджувати зв’язки з культурними інституціями та демонструвати високий професіоналізм. Для того, щоб про тебе дізналися, потрібно не боятися виявляти свої навички — слід постійно вдосконалюватися та бути справжнім фахівцем своєї справи. Пані Соломія зазначає, що крім неї є багато талановитих музикантів, які також навчались за кордоном, а тепер займають високі позиції:
— Наші люди всюди! Наприклад, в Амстердамі, в оркестрі Concertgebouw, який вважається одним з найкращих у світі, на флейті грає Марія Самотюк зі Львова. Головним гобоїстом оркестру Оперного театру Центру Кеннеді у США є Ігор Лещишин, теж уродженець Львова. Молоде покоління, яке поїхало вчитися до Німеччини, виграло багато різних престижних конкурсів. Молодим людям трохи легше, ніж нам було колись, оскільки їм не потрібно доводити, що таке Україна і хто вони. Тепер усі знають про Україну, люди доброзичливо ставляться та хочуть допомогти.
На запитання модератора про те, які найбільш пам’ятні та знакові мистецькі події пані Соломія може виділити, скрипалька згадала про зустріч з відомим американським політиком, держсекретарем США Ентоні Блінкеном:
— Думаю, що мені найбільше запам’яталася зустріч з Ентоні Блінкеном, оскільки він є дуже людяним, освіченим і добре розуміється на класичній музиці. Коли я йому грала фортепіанне тріо Василя Барівнського зі своїми американськими колегами, то він майже розплакався і попросив, щоб ми зробили професійний запис цього твору.
Музикантка стверджує, що вкрай важливу роль відіграє презентація української культури, зокрема музики, у мережі Інтернет. Багато українських музичних творів залишаються невідомими світу, оскільки, попри наявність нот, бракує професійних записів. Саме тому слід надавати велику увагу створенню якісних аудіозаписів української музики. Поява таких творів на всесвітньо відомих платформах, як-от iTunes, Spotify чи YouTube, може привернути увагу музикантів з усього світу і заохотити їх виконувати ці композиції. Зокрема, в Українському інституті Америки започатковано канал на YouTube, де транслювали концерти української музики. Ця ініціатива сприяла популяризації репертуару: користувачі шукали твори українських композиторів, знаходили створений канал на YouTube і відкривали для себе музичну культуру України. Концерти, що відбувались у Нью–Йорку, стали доступними для прослуховування у всьому світі, відкриваючи в такий спосіб українську музику та композиторів.
Соломія Івахів з 2010 року обіймає посаду артистичної директорки Музичної серії Українського інституту Америки (УІА). Цю культурну установу в 1948 році заснував український винахідник, бізнесмен і філантроп Володимир Джус. Інститут розташований у старовинному палаці, який належить до національних історичних пам’яток США. Надзвичайно вигідним є розташування УІА, оскільки це центр Мангеттена, а навпроти один з найбільших музеїв світу — Музей мистецтва Метрополітен:
— Оскільки Україна була під совєтською владою, Володимир Джус хотів, щоб українці були на видному місці. Він купив цей величезний будинок у серці Мангеттена, щоби була присутність українців у центрі Нью-Йорка і щоб усі бачили, що це українська інституція.
Протягом усього періоду функціонування діяльність УІА полягає у поширенні та збереженні української культури. За понад сімдесятирічну історію інституція стала справжньою скарбницею української культурної спадщини та є одним з найвідоміших культурних центрів української діаспори. В інституті відбуваються музичні й літературні заходи, виставки, майстер-класи, зустрічі української громади з політиками та високопосадовцями. Гостями Українського інституту Америки були Ентоні Блінкен і Гілларі Клінтон, а також низка інших представників політичних еліт, яким не байдужа доля України.
Артистка акцентує увагу на тому, що з початком війни європейські амбасадори та культурні установи активно відгукнулися на співпрацю з УІА. Організовано масштабний концерт за участі найкращих музикантів із 14 європейських країн, які проживають у США. Цей музичний марафон, що тривав дві з половиною години, став символом єдності та підтримки України з боку не тільки США, а й Європи. У 2022 році було особливо важливо відчути, що Європа стоїть поруч з Україною. Водночас, завдяки цій ініціативі, українська культура здобула достойне представлення на міжнародній арені.
Цьогоріч Соломія презентувала новий альбом — Ukrainian Christmas («Українське Різдво»). Альбом, який збагатив світову музичну спадщину, записано із симфонічним оркестром Львівської національної філармонії (диригент — Сергій Хоровець). Композиції альбому можна знайти на всіх стримінгових платформах, зокрема на Apple Music, Spotify, iTunes та YouTube.
Пані Соломія поділилася планами щодо запису найближчим часом нових альбомів, у яких будуть композиції Василя Барвінського, Федора Якименка та інших українських композиторів.
Завжди з любов’ю пані Соломія відгукується про Львів — місто, де вона виросла й навчалася, де живуть її батьки та родина:
— Я дуже люблю повертатися до Львова, бо тут мої рідні. Мене надихають колядки — це спогади з дитинства. Львів — це моє місто. Не знаю, чи мене можна називати колишньою львів’янкою, бо бути львів’янкою — це на ціле життя.
Завершила захід директорка МІОКу Ірина Ключковська щирою подякою Соломії Івахів:
— Чим більше буде у світі таких, як ви, тим більше ми матимемо сили, щоби задушити російські наративи, припинити вороже домінування, зокрема в культурній складовій. Дякуємо вам за те, що ви робите. Зичимо вам залишатися такою ж нескореною та продовжувати впевнено прямувати дорогою свободи!
Наступний концерт скрипальки заплановано на травень 2025 року у Львівській національній філармонії.
Музику українського Різдва можна прослуховувати на платформі YouTube.
