Масштабним заходом ― презентацією видання «Мала хронологія мистецьких подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна ― світ», упорядником якого є відомий історик, теоретик мистецтва, художник Роман Яців, а також дискусією «Українська культура у пошуках власної ідентичності» ― Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою започаткував комунікаційно-культурну платформу з нагоди 30-ліття своєї діяльності.
В Актовій залі головного корпусу Львівської політехніки зібралися науковці, митці, шанувальники мистецтва й ті, хто вболіває за популяризацію української культури. Привітав учасників і гостей заходу перший проректор Львівської політехніки Олег Матвійків, наголосивши:
― Такі зустрічі, як сьогоднішня, засвідчують, що Львівська політехніка є центром освітніх, культурних заходів і місцем, яке об’єднує визначних особистостей. Навіть у часи найбільших викликів, як ті, через які проходимо тепер, інтелектуальна спільнота збирається у Львівській політехніці, розуміючи, що саме тут ― завжди підтримають, зрозуміють, підуть назустріч. Презентація «Малої хронології мистецьких подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна ― світ» ― подія, яка демонструє, наскільки важливою сьогодні є інтелектуальна боротьба і який непростий шлях ми, українці, проходимо. Впевнений, що про це видання мають знати в усіх куточках не лише України, а й світу, щоб більше пізнати і краще розуміти наш народ.
Офіційну частину продовжив ректор Львівської національної академії мистецтв Василь Косів, який багато років пліч-о-пліч працює з Романом Яцівим:
― ХХ століття надзвичайно динамічне в політичному й мистецькому плані. Українські митці працювали на різних континентах, у різних умовах. Та навіть за 31 рік незалежності нашої держави ми ще не всіх для себе відкрили, не всіх знаємо. Зрештою, досі не було такого глибокого аналізу і широкого погляду на історію, які маємо тепер завдяки праці професора Романа Яціва. Це видання, як каже сам автор, є великим запрошенням усім нам ― подивитися на свою історію з більшої висоти і віддалі часу, щоб побачити те, чого раніше не помічали.
Привітати професора Романа Мироновича прийшло багато високоповажних постатей, духовних осіб, серед яких і науковий редактор видання, голова наглядової ради Львівської національної академії мистецтв та Львівської національної наукової бібліотеки України Степан Давимука, який зауважив, що «ця книга ― заклик до наших мистецтвознавців до спільної праці». До вітань приєднався також голова Наукового товариства імені Шевченка, академік Роман Кушнір.
Важливою частиною події стала дискусія «Українська культура у пошуках власної ідентичності», яку модерувала директорка МІОК Ірина Ключковська. Її учасниками були: Роман Яців, виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський, народний художник України, академік Національної академії мистецтв України Любомир Медвідь, генеральний директор Дому Франка ― Franko House Богдан Тихолоз, літературознавець і культуролог Данило Ільницький. Для кожного учасника дискусії Ірина Ключковська підготувала індивідуальні запитання, які відповідали напряму їхньої діяльності.
Відповідаючи на запитання, Роман Яців розповів, що його дослідницька праця, яка переросла у видання «Мала хронологія мистецьких подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна ― світ», почалася фактично зі скромних нотаток у бібліотечних приміщеннях, архівах наприкінці 80-х років минулого століття.
― Ці записи від руки значною мірою підказали мені доцільність створення видання, де була би зведена інформація про ті чи інші прояви української мистецької активності у світі. За два роки, сподіваюся, світ побачить велика хронологія, ― зазначив Роман Миронович. ― Вивчаючи історію культури та мистецтва, слід розуміти, що сила духу української нації надзвичайно інспірована в мистецтві. Відчуття України в серці давало можливість зберігати те, що закладало надійний фундамент.
Багатолітній друг МІОК Владислав Берковський, ділячись думками про пошук власної ідентичності, найперше висловив вдячність Романові Яціву «за зернинку, з якої виростатиме велика справа»:
― Тепер є на що орієнтуватися. «Мала хронологія мистецьких подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна ― світ» ― це закладання базису для подальшої, ще більшої праці. Найперше, з чого варто почати, ― вивчати історію культури в старших класах і університетах як обов’язковий курс. Це допоможе дати загальне бачення української культури.
За вкладену працю і високий рівень роботи Романові Яціву подякував і його колега – художник Любомир Медвідь:
― Дякую Романові Яціву за наполегливість. Я давно переконався: це ― людина-стоїк. Він чітко знає свою мету. Бажаю подальших творчих досягнень. А всіх нас закликаю подумати про завтрашній день, про те, що нас чекає після нашої перемоги, адже перед нами буде надзвичайно багато роботи. Потрібно буде зібрати всі ті матеріали і знайти те, що характеризує Україну як націю, як народ, як переможну державу. А це надзвичайно важка праця, бо досі в нашому мистецтвознавстві все збите разом. Хоча, на моє переконання, і я постійно на цьому наголошую, мають бути розділені ― історія мистецтва, критика мистецтва, теорія і філософія мистецтва. Також важливо відповісти на питання утворення і розвитку національної ідеї, опираючись на національну культуру.
Книга «Мала хронологія мистецьких подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна ― світ» побачила світ у 2021 році. Тоді ж здобула нагороду голови журі Книжкового форуму Богдана Тихолоза, який під час зустрічі сказав:
― Історія, яку розповідає ця книга і ця подія, на яку ми зібралися в цій ошатній залі, – це історія про тяглість. Один із мислителів нашої сучасності Андрій Содомора позичив у класиків формулу ― «Тяглість у пориві». Він каже, що українці завжди були щедрі на високі поривання, енергійні, пристрасні. Це часто був вибух, після якого панувала пауза. «Мала хронологія мистецьких подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна ― світ» ― це історія про те, що ми маємо за своїми плечима велику традицію енергійних, талановитих і пристрасних людей, які горіли своєю справою. Для мене Роман Яців ― сучасний приклад того, як «не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою невтомною працею любити Україну», ― наголосив Богдан Тихолоз і продовжив: ― Коли ми говоримо про жертовність українських митців і української культури, то це вислід конкретних доль, катаклізмів, катастроф і випробувань. Не можна це відкинути і казати, що вся наша історія ― лише перемоги і досягнення, адже це й випробування. Історія української культури сформована ціною жертв і величезної праці. Ми маємо золотий фонд цінностей національної культури, маємо тривкий підмурок, тому нам треба говорити про наше глибоке коріння і наші крони, які сягають світової культури.
На важливості розглядати історію культури загалом і історію мистецтва зокрема через належність їх до екзистенційної сфери під час дискусії акцентував Данило Ільницький:
― Ми часто говоримо про такі глобальні процеси, як війна, політика, історія, та не треба забувати, що мистецтво теж належить до екзистенційної сфери. В нашій культурі є достатньо обдарованих постатей, які мали сильну харизму і стійкість, щоб долати різні виклики. Мені подобається сила митців, які долають кризу, феноменологічна мистецька індивідуальність в українській культурі.
Завершальною частиною події став телеміст із митцями зі США та Канади. Першим до зустрічі долучився Олег Лесюк, український художник і скульптор із Торонто (Канада). Привітавши Романа Яціва з таким важливим кроком на його професійному шляху, митець поділився своїми враженнями від видання:
― Переглядаючи цю хронологію, можна добре зрозуміти значущість історії нашої культури та мистецтва у всесвітньому масштабі й переконатися, що ми є невіддільною частиною світової культури. Глибина досліджень забезпечує подання динаміки розвитку мистецьких течій, створення і формування спільнот, що переплітається з інтелектуальними і творчими долями наших митців. Роман Яців поставив перед собою сміливу й амбітну мету. Адже ми часто недооцінюємо української культури, зокрема того, що відбувається з нашими митцями у світі. Мистецька діаспора маловивчена. Хоча за останні кілька десятиліть зроблено багато важливих кроків у дослідженні й популяризації цього колосального прошарку митців, які заслуговують на визнання у світі.
Ще однією учасницею телемосту стала Лідія Боднар-Балагутрак, художниця українського походження, яка проживає в Г’юстоні (Техас, США). Мисткиня багато уваги надала питанню відродження української культури, зазначивши зокрема:
― Репресивні машини пригнічували, вбивали, вивозили тих, хто міг розвивати Україну. В мистецтві не було спадкоємності, у нас нищили колективну культуру, тоді як інші країни постійно розвивали свою національну ідентичність, свою історію. Тому тепер треба заново плекати національну свідомість. Сьогодні українські митці мають поновити знання про історію мистецтва та культури. Незалежність дала поштовх до відновлення України, але то був лише початок. Щоб наповнити те, що було втрачене, ми повинні подбати про національну ідентичність, а не підмінювати її чимось універсальним. Світ прагне автентичного мистецтва. І тут нагода для українських митців представити своє унікальне мистецтво.
На завершення Роман Яців подякував усім, хто разом із ним взяв участь у цій важливій події, а також зауважив, що «Мала хронологія мистецьких подій і пам’ятних дат ХХ століття: Україна ― світ» приурочена до 150-ліття створення Наукового товариства імені Шевченка.
