Транспортна проблема у нашому місті щоразу набирає обертів. Сьогодні про комфортне і безпечне перевезення можемо лише мріяти. Чому так склалося? Чи можна якось розв’язати цю проблему? Як саме? Запитань багато, відповідей, як виявилося, теж. Отож, ми вирішили продовжити тему, яку розпочали у попередньому числі і поцікавилися думкою фахівців.
«До кінця цю проблему не розв’яжемо. Лише частково»
Євген Форнальчик, завідувач кафедри транспортних технологій Львівської політехніки:
Наша кафедра співпрацює з Львівавтодором, НДІ «Діпромісто», Інститутом просторового розвитку. Коли торік ми провадили всеукраїнську конференцію на тему транспортних проблем, то виявилося, що це питання турбує не лише львів’ян. На мою думку, вирішити проблему, що склалася у Львові, можна лише частково. Чому? Бо наше місто – особливе: є його стара частина з австрійською і польською забудовами, і є нова. Вулиці вузькі, бо коли їх будували, то розраховували не на такий транспорт і не на таку кількість людей, як маємо тепер. Сьогодні стоїть питання: як у ці вузькі вулиці влити такі потоки транспорту?
Свого часу ухвалили рішення вивести деякі державні служби з центру на периферію, потім обмежили рух транспорту на площі Ринок. Однак проблема залишилася. Що можемо робити далі? Насамперед обмежити у центральній частині рух транспортних засобів до авто власників, які там проживають, службових, сервісного обслуговування, розвезення продуктів. В’їзд до центру машин державної реєстрації можна дозволити лише у парні або в непарні дні. Водії повинні виховувати в собі культуру законослухняності – не їхати туди, де в’їзд заборонено. Також треба активніше шукати можливості побудови паркінгів. Доречно змінити режим регулювання на перехрестях, а для цього – вивчити інтенсивність транспортних потоків.
Серед позитивних змін, які вже впроваджені, – «зелене» світло на перехрестях для 2, 6 і 8 маршруту трамваїв. Допомагає розв’язувати проблему і часткова зміна руху транспортних засобів, а також зняття зупинки «Шухевича» для 3 і 8 трамваїв. Очевидно, на часі координоване регулювання автомобільного руху на перехрестях. Застосовуючи такі підходи, ми можемо частково розв’язати проблеми заторів, адже місто велике, з багатьма регульованими і нерегульованими перехрестями. Львів має своєрідний рельєф, де центральна частина – внизу, а східна, південна і західна у рівнях різняться на 30–40 метрів. І все це «вливається» до центру. Отож, можемо зусібіч гарно відрегулювати рух транспорту, однак у центрі він зупиниться. Зарадити міг би метрополітен, але щоб збудувати його, зберігши архітектуру міста, потрібні дуже великі капіталовкладення. Звісно, їх немає. Можна розширити «нев’їзне коло» центральної частини по Франка, Підвальній, до Городоцької, частково захопити проспект Свободи, але знову ж таки треба мати рішення альтернативного об’їзду, а щоб перебудувати для цього інші вулиці, теж потрібні чималі кошти.
Перехід на електробуси пов’язаний із капіталовкладеннями, які не під силу місцевому бюджету. Це суттєво поліпшило б екологію міста, однак із часом може виникнути нова проблема: як і де утилізовувати відпрацьовані акумуляторні батареї? Щороку наші студенти у дипломних проектах пропонують цікаві розв’язання щодо вдосконалення роботи регульованих чи нерегульованих перехресть, ми подаємо їх до відповідних установ, але за браком коштів ці пропозиції неможливо втілити.
«Повинно стати вигідно їздити громадським транспортом»
Ігор Могила, керівник відділу розвитку ЛКП «Львівелектротранс», керівник центру керування рухом ЛКП «Львівавтодор», голова ДЕК на кафедрі транспортних технологій ІІМТ:
Транспортних проблем у місті я бачу кілька, і кожна з них має різні шляхи розв’язання. Щодо організованості дорожнього руху, закономірно, що на кожному етапі його розвитку виникають нові проблеми і новий спосіб їхнього розв’язання. Колись ми це вирішували будівництвом шляхів, перехресть, а також установленням світлофорів, упровадженням регулювання руху, зокрема координованого. Тепер це не на часі, адже на сьогодні жоден «розумний» світлофор без проблем не пропустить тієї кількості транспорту, яку маємо. Треба розвивати місто так, щоб люди потребували менше пересуватися і могли робити це комфортно.
Кажуть, проблема – вузькі вулиці у центрі міста та великі автобуси. Ні. У Європі є теж такі вулиці, а по них їздять ще більші автобуси. Проблема – у високому рівні автомобілекористування при низькому рівні автомобілізації: у нас на тисячу мешканців припадає 200 авто, і 90% власників практично щодня їздять своєю машиною. До порівняння, у Європі на тисячу мешканців припадає 600 авт, але щодня користується ними менше 50% населення. Там перевагу віддають громадському транспорту і велосипедам.
Отож, треба змінювати у місті спосіб транспортного планування – облаштовувати велосмуги і велодоріжки, а для заохочення на паркування велотранспорту періодично надавати знижки. І громадський транспорт у проїзді на перехрестях повинен мати пріоритет супроти приватного.
Як пересадити тих, хто звик їздити власним авто, на громадський транспорт? У всьому світі діє перевірений спосіб – людині має бути дорого їздити машиною. І питання не в ціні на пальне, адже якщо є гроші на купівлю машини, то і на пальне якось назбирується. Доречно впровадити платний в’їзд до центру міста, платне паркування та збільшити в кілька разів штраф за порушення правил. До слова, з липня діятиме закон, за яким можна буде штрафувати водія-порушника без його присутності. Додаткові паркінги будувати недоречно, натомість треба впорядкувати ті, що є. На сьогодні у центрі десь та й запакуєшся – якщо не на відведеному для цього місці, то на тротуарі чи навіть на газоні. А коли змінимо правила, то 15% паркомісць будуть завжди доступні.
Друге, що ми повинні вдосконалити, – це громадський транспорт. Якщо він курсуватиме безперешкодно, вчасно, за графіком, то їздити машиною буде невигідно і в часі, і фінансово. Щоб цього домогтися, потрібно змінити функцію водіїв – вони повинні надавати послуги з перевезення, а їхній заробіток має залежати від проїжджених кілометрів, а не від кількості перевезених пасажирів. У такому разі всі машини, а не 450 зі 600, як це є зараз, виїжджатимуть на лінію, до того ж, робитимуть це вчасно. Єдиний спосіб домогтися цього – електронний квиток. Із його впровадженням вдасться вивчити кількість пільговиків, які користуються транспортом. У населення складається враження, що у нас із електронним квитком дещо затягують. Це не так. Просто всі етапи його втілення треба впровадити відповідно до умов інвестора – ЄБРР. І над цим тепер активно працюємо.
Також треба розвивати електротранспорт, зокрема комунальний, адже його легше дотувати. Незабаром закупимо 50 уживаних трамваїв, якими замінимо вже геть старі. Це не означає, що всі 50 відразу з’являться у місті, але гарантовано буде 20. Зрештою, затори на дорогах створюють машини, а не громадський транспорт.
Не забуваймо, що важливий і пішохідний рух, тому треба облаштовувати для нього спеціальні зони – променади. Коли вони є, виникає менше спокус їздити приватним авто до центру. Гарний приклад – облаштована променада на Курбаса. А у підходах до проектування вулиць доречно враховувати всі ці потреби, про які говоримо.
«Місту допомагатимуть якісно підготовлені транспортники»
Володимир Ковалишин, доцент кафедри транспортних технологій:
Розв‘язувати транспортні проблеми Львова неможливо без добре підготовлених фахівців. Нещодавно кафедра транспортних технологій виграла міжнародний конкурс на програму «Еразмус +», яка передбачає поліпшену підготовку магістрів з організації регулювання дорожнього руху, організації перевезень та керування на транспорті. Отож, на кафедрі з’явиться сучасне обладнання, а ті, хто цьогоріч вступить до магістратури, з вересня навчатимуться за оновленою дворічною освітньо-науковою програмою, за якою передбачено і навчання за обміном в одній із країн-учасниць. Таким чином, наші студенти зможуть не лише отримати знання європейського рівня, а й подвійні дипломи за спеціальністю «Розумний транспорт і логістика». У програмі візьмуть участь одинадцять університетів: чотири з України, по два з Італії і Грузії, по одному з Німеччини і Польщі. Працюємо і над удосконаленням підготовки бакалаврів – готуємо заявку на участь у програмі імені Жана Моне. Отож, найближчими роками наші випускники, які здобудуть нові знання світового рівня, зможуть їх практично втілювати, розв’язуючи транспортні проблеми у Львові.
