Стрімкий розвиток роботизованої техніки в Україні набирає обертів. Наочним прикладом цьому стала цьогорічна виставка «Зброя та безпека – 2021», на якій чимало нових роботів представила не лише вітчизняна «оборонка», а й приватний сектор. Більше того, дослідження в галузі мобільної робототехніки тривають і у вишах.
Зокрема, інженер-механік, доктор технічних наук, доцент кафедри автомобілебудування Національного університету «Львівська Політехніка» Роман Зінько докладно розповів про перспективні розробки від львівських інженерів, електриків, механіків та програмістів.
За його словами, у цій тематиці робота розпочалася ще у 2014 році з початком російської агресії. Фактично всі напрацювання доводилося створювати з «нуля».
– Велике значення має підхід з точки зору організації й концепції розробки. Звісно, зі світовими гігантами й іншими професіоналами важко конкурувати, але напрацювання НУ «Львівська Політехніка» доволі суттєві, – розповів Роман Зінько. – Нині винахідники відпрацьовують можливість використання групи роботів. Мова йде про так звані бойові рої. Також працюємо над вдосконаленням окремих елементів бойових роботизованих машин. На відміну від інших держав, що не воюють, Україна має унікальну можливість випробовувати комплекси і платформи в бойових умовах.
За словами інженера, основою проєкту є створення військової бойової одиниці, яку рекомендували у Збройних Силах представники технічної розвідки. Відповідно вже спроєктовано й виготовлено низку машин, які мають виконувати конкретні бойові завдання.
Дотепер вже створено 11 типів макетних, експериментальних та дослідних мобільних робототехнічних платформ, комплексів і їхніх модифікацій масою від 15 до 200 кг. Вони належать до розвідувальних, розмінувальних, транспортних, охоронних і навчальних класів машин.
Слід додати, що тривають зустрічі з представниками Збройних Сил, під час яких обговорюють можливості подальшої співпраці.
Роман Зінько розповів, що наразі машинами керують дистанційно з пультів. Пізніше планується впроваджувати елементи штучного інтелекту. Тобто, якщо машина рухається за кількасот метрів від оператора і на її шляху виникає перешкода, то у програмному забезпеченні слід встановити стандартні процедури, щоб робот міг працювати навіть у разі втрати зв’язку.
– В кінцевому результаті плануємо створити штучний інтелект з відповідними нейромережами, за допомогою якого комплекси працюватимуть без втручання людини, – значив інженер.
Слід зазначити, що проєкт зі створення роботизованої техніки фінансують спонсори, вкладають і власні кошти. Допомога може бути не лише фінансово, а й у постачанні складників для роботів, виготовленні окремих деталей. Крім того, керівництво університету надає відповідну організаційну, господарську та матеріальну підтримку проєкту.
За словами Романа Зінька, у розробці та виготовленні роботизованих платформ активну участь беруть студенти, які виконують допоміжні роботи – розробку креслень і виготовлення тих же гусениць, обслуговування машин тощо.
Інженер розповів, що першою мобільною робототехнічною платформою від НУ «Львівська Політехніка» була МРП-01 – дистанційно керована машина з набором функціональних можливостей, здатна реалізувати на фізичному рівні рішення в певних класах ситуацій, що визначають стан середовища. Відповідно до встановленого спеціалізованого обладнання, її можна використовувати для конкретних завдань. Так, на неї можна встановити той же маніпулятор для проведення вибухотехнічних робіт. МРП-01, як і наступна версія МРП-02, створена на основі каркасного корпусу з гумовими гусеницями. Привід електромеханічний з задніми тяговими зірочками. МРП-01 належить до класу легких мобільних роботів, проста і дешева у виготовленні та експлуатації.
На основі концепцій, закладених в її конструкцію, відбувся подальший розвиток мобільних роботизованих платформ в НУ «Львівська Політехніка».
Ще однією цікавою платформою від львів’ян є МРП-05 «Борсук», який використовує універсальний маніпулятор. Він дає змогу розширити транспортні та інспекційні функції платформи, забезпечує виконання підйомно-вантажних операцій. У маніпуляторі передбачена опція використання системи маркування небезпечної території спецмітками або стандартними прапорцями.
Роман Зінько розповів і про МРП-12 «Кесентай», призначений для доставки вибухових пристроїв для знищення вогневих опорних точок противника, транспортних засобів та іншої військової техніки. Може використовуватися і як дистанційний пункт спостереження за передовою лінією противника.
Також серед перспективних платформ – і МРП-10 «Пластун», що дозволяє своєчасно виявляти противника, спостерігати за його діями, розвідувати місцевість, здійснювати пошук із застосовуванням засобів радіолокаційної, оптико-електронної, оптичної, звукової, сейсмоакустичної, геофізичної, магнітоелектричної розвідки. Основний рушій МРП-10 – колісний, додатковий – гумова гусениця. Платформа належить до класу надлегких мобільних роботів. Проста й дешева у виготовленні й експлуатації.
Це далеко не весь список спроєктованих та розроблених роботизованих платформ та спеціалізованих модулів до них від НУ «Львівська Політехніка». Інша їхня спеціалізація – доставка вантажів, використання стрілецького озброєння, евакуація поранених тощо.
