Львівські політехніки на онлайн-конференції говорили про академічну доброчесність в Університеті

Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки
Скріншот з онлайн-заходу

Впродовж 19–20 жовтня 2021 року в онлайн-форматі тривала III конференція з циклу «Бібліотека I_покоління: виклики, проекції, очікування». Тема конференції – «Шляхом до істини…» або про вплив бібліотекарів на академічну доброчесність в освітньому та науковому середовищі університету» – засвідчила нагальну потребу в обговоренні цієї проблематики.

Співмодераторами конференції були заступниця директора Науково-технічної бібліотеки Олена Харгелія і доцентка кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки Надія Любомудрова.

На круглому столі «Студент – викладач – бібліотекар: виклики нової реальності» свої доповіді виголосили працівники бібліотеки Університету і професорка кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Галина Захарчин.

Асистентка кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності, завідувачка відділу наукової бібліографії, канд. наук із соц. ком. Аліна Петрушка з доповіддю «Картина світу студентської молоді: роль університетської бібліотеки у гармонізації спеціальних компетентностей та етичних орієнтирів майбутніх фахівців», де було детально розглянуто, які, власне, соцмережі є найпопулярнішими серед студентства, а які використовують бібліотеки у своїй комунікації; який контент шукають і потребують користувачі, а який є на сторінках соцмереж.

Основою виступу «Академічна доброчесність та академічна взаємодія: аналіз анкетування студентського середовища університету», який підготувала завідувачка відділу художньої літератури та культурно-просвітницької роботи Людмила Найда, стало опитування та його всесторонній аналіз. У цьому опитуванні взяли участь понад тисячу студентів Львівської політехніки. Отримані результати продемонстрували, що майже всі респонденти розуміють базові поняття, які стосуються академічної доброчесності, та можуть визначити, коли і чому порушують їх. За даними опитування, значна частина здобувачів вищої освіти відчуває сильний стрес та подекуди страх зазнати невдачі під час оцінювання їхніх знань. Тому за необхідності самостійно виконувати великі обсяги завдань і обмеженості часу студенти можуть не дотримуватися принципів академічної доброчесності. Попри це, майже 80% опитаних відзначили доброзичливе ставлення викладачів до студентів, понад 80% підтвердили об’єктивність оцінювання знань і таки значна частка учасників опитування вважають, що більшість викладачів мотивує їх до вивчення навчальних дисциплін.

У своєму виступі докторка економічних наук, професорка кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Галина Захарчин зазначила, що академічна доброчесність стосується не лише якості освіти, вона безпосередньо впливає на те, яких громадян виховує система вищої освіти в Україні, які цінності закладають під час навчання в університеті та яким є секрет «успіху» в суспільстві. Чи це постійна і наполеглива праця, яка допомагає досягати успіху як окремій людині, так і країні загалом, чи це шахрайство, обман та сумнівна спритність, які пізніше стають нормами суспільних відносин і щоденного життя. Оскільки заклад вищої освіти функціонує як соціокультурна система, то його функції не обмежуються лише підготовкою людини до професійної діяльності, але й є інструментом трансляції моральності, культури, де виробляються і поширюються новітні соціокультурні цінності, підвищується духовний та інтелектуальний потенціал суспільства. Отож, академічна доброчесність – це прояв нашої моралі, свідомості, це стан нашого сумління.

Професорка Захарчин наголосила, що у Львівській політехніці створено всі умови для забезпечення академічної доброчесності. Це – інституційна частина, яка представлена низкою документів етичної нормотворчості: зокрема, Положенням про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка»; документами, які регламентують порядок перевірки на академічний плагіат кваліфікаційних робіт студентів, рукописів дисертацій, монографій, наукових статей; Кодексом корпоративної культури Національного університету «Львівська політехніка» та іншими. Також створено доброчесне середовище, яке ґрунтується не на нормах примусу, а на нормах моралі. Галина Миронівна докладно зупинилася на формах прояву академічної недоброчесності та нормах і правилах академічної доброчесності науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої світи.

Завершуючи свій виступ, Галина Захарчин наголосила, що питання академічної доброчесності є справою честі всієї академічної спільноти, це наша щоденна робота, яка залежить від доброї волі, сумління й відповідальності кожного з нас.

У дискусії взяли участь доцентка кафедри менеджменту персоналу і адміністрування Інституту економіки і менеджменту Роксолана Винничук та магістри і бакалаври кафедри МПА.

Висновки доповідачів дають змогу накреслити шляхи і способи поширення серед студентського середовища знань про академічну доброчесність, щоб сприяти формуванню інтелектуальної еліти.

Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Фото із заходу Скріншот з онлайн-заходу Фото із заходу Фото із заходу