На початку ХХ століття Львівщина активно розвивала електрифікацію та нафтовидобування. Приватні електростанції росли як гриби. Парові машини замінювалися на електричні, а Борислав напакували нафтовими вишками. Спеціалістів для обслуговування цієї всієї машинерії готувала Львівська політехніка.
З навчальною метою на розі вулиць Устияновача та Професорської збудували справжню нафтову вишку – адже тут діяв гірничо-добувний факультет! Тож випускники Політехніки мали і теоретичні і практичні навички. На початку 1970-х років факультет перенесли до Івано-Франківська, а вишку розібрали. Зараз від неї залишився тільки фундамент.
Уявіть собі тодішній розмах: для підготовки енергетиків і тепломеханіків Львівська політехніка збудувала власну ТЕЦ. Це котельня та електростанція, два в одному. Котельня обігрівала навчальні корпуси, а надлишок пари крутив турбіну й виробляв електрику. Так вони одним махом отримували тепло, світло і навчальну базу.
Крім електростанції, лабораторію обладнали сучасними, як на той час, дизельними та електричними двигунами, насосами, компресорами й іншим обладнанням. Тодішня техніка була настільки якісною, що вона дожила аж до нашого часу, витримавши тисячі лабораторних робіт.
Машинний зал Львівської політехніки – це яскравий приклад промислової архітектури тих часів. Важко повірити, що тоді таке вміли будувати! Адже це величезний open spаce із широкими панорамними вікнами з боків та скляною стелею нагорі. Тут справді почуваєшся як у Храмі науки!
Будівля має три рівні з автентичними гвинтовими сходами між ними. Перший рівень – це вхід у головний машинний зал, де стоять турбіни, генератори, двигуни та інші експонати. На мінус першому поверсі розташовані стенди для лабораторних робіт і допоміжні пристрої й трубопроводи. Є тут також і своя загадка: під будівлею міститься невідомий резервуар води. Які його параметри та призначення – невідомо, адже його давно вже не використовують.
На додачу в машинному залі можна побачити реактивний двигун від літака МІГ-15 у розрізі та паливний стержень від атомного реактора ВВЕР-1000. Аналогічні використовують на Запорізькій АЕС. Заради лише цих двох експонатів сюди вже варто йти. А це ж лише початок…
Повний текст з ілюстраціями – у матеріалі Де у Львові стояла нафтова вежа, або закинута електростанція на 1500 кВт на сайті «Фотографії Старого Львова».