Свято науки і техніки стає у нашому 200-річному університеті вже традиційним. Воно розраховане не лише на політехніків, а й на широку науково-освітянську спільноту Львова й області, гостей міста, насамперед дітей і молодь. Цього року Наукові фестини відбудуться в суботу, 22 квітня. Розпочнеться це яскраве дійство о 10 годині ранку поблизу головного корпусу Львівської політехніки.
До організації і проведення фестин причетні усі підрозділи Університету, зокрема, ради молодих вчених навчально-наукових інститутів. Традиційно широко представлений на фестинах Інститут хімії та хімічних технологій. Донедавна раду молодих науковців інституту очолював кандидат технічних наук Олександр Іващук, з яким відбулася наша розмова.
– Олександре, як Ви розумієте мету проведення Наукових фестин, на яку аудиторію вони розраховані і який ефект можна очікувати?
– Скажу одразу, ефект не можна очікувати швидкий – за кілька тижнів чи навіть місяців. Потяг до науки, до наукового мислення формується роками. Наукові фестини, звичайно, мають загальноосвітній характер. Але, як на мене, це важлива складова профорієнтаційної роботи, залучення кращих абітурієнтів до навчання у Львівській політехніці.
Ми прагнемо до того, щоб аудиторію Наукових фестин складали не лише учні старших класів. Бажання стати науковцем закладається з раннього дитинства. Малечі треба дати поштовх, імпульс до наукового пізнання світу. Їй повинні не лише розказати, а й показати. І це слід робити у формі своєрідного шоу. Якщо це пройде через зацікавлення дитини, через її душу, то вона з радістю прийде вчитися до Львівської політехніки.
Ми намагаємося робити це свято креативним, динамічним. Основна форма – дослід. Звичайно, уникаємо дослідів, які можуть становити небезпеку. З цікавістю придивляюся до дитячої аудиторії. Кілька років поспіль до нас приходить хлопчик (зараз йому років десять). Він уважно до всього приглядається, ставить запитання.
– Очевидно, чимало складових святкової програми Вашого інституту будуть повторюватися?
– Без цього не обійтися. Традиційно проводимо конкурс 3-D малюнка на асфальті біля містка Тульє. Одні з призів – кульки, які надуваємо гелієм. Вони здіймаються у небо з логотипом «Я люблю Політехніку». Зберігаємо те хороше, яке перевірене часом, хоча розуміємо, що краще – антипод хорошого.
У присутніх на фестинах завжди викликає захоплення, коли з пластикового вулкана ніби витікає лава. Дуже видовищна річ – зубна паста для слона. Будемо виставляти стенди, наприклад, зі зразками корисних копалин, щоб діти могли взяти до рук той же шматочок вугілля. Для міських дітей – це теж дивина. Поставимо мікроскоп, щоб кожен міг відчути себе науковцем, роздивляючись мікроорганізми. Спробуємо цього року (залежить ще від погоди) запропонувати лак для нігтів, який... світиться. Плануємо зробити експеримент із сухим льодом. Знаємо, де його дістати і як привезти.
– Торік була цікава інтерактивна вікторина. Я брав у ній участь, хоча відповів лише на одне запитання. Знав, що найпоширеніший хімічний елемент у Всесвіті – водень...
– На фестинах буде знову вікторина і запитання різної складності. Ми прагнемо показати підростаючому поколінню, що наука – це не тільки важка буденна праця, а й радість пізнання, відкриття, що це може бути весело, цікаво, круто, як каже молодь.
– Скажіть кілька слів про себе.
– Закінчив Кам’янка-Бузьку середню школу № 1. 1997 року вступив до Львівської політехніки, у наш хімічний інститут...
– Знаю одного академіка-хіміка, який казав, що у школі не любив хімії...
– Я дуже любив хімію. Моя мама Людмила Миколаївна – викладач цієї дисципліни у школі. Вступав саме до Політехніки, а не хімічний факультет Франкового університету, можливо, й тому, що батько викладав історію України, науки і техніки у нашому університеті.
– Кафедра хімічної інженерії, яку Ви представляєте, займається здебільшого фундаментальними чи прикладними дослідженнями?
– Це органічне поєднання науки та інженерної практики. Ми вивчаємо все, що пов’язано з хімічними процесами й апаратами, в яких ці процеси відбуваються. Зараз наші науковці активно пропагують і розвивають дуже потрібну нову спеціалізацію для магістрів – «Комп’ютерна хімічна інженерія». Викладаємо цей курс практично перший рік, застосовуючи найсучасніше програмне забезпечення – SolidWorks, Ansys тощо. Чимало хімічних процесів можна і потрібно моделювати безпосередньо в комп’ютері. Це має чималий економічний ефект, пришвидшує і здешевлює процес, поліпшує якість продукту.
