Критерії якості наукових публікацій: політехніки активно друкуються у виданнях, що входять до Scopus та Web of Science

Валентина Софілканич, Центр комунікацій Львівської політехніки
Лого Scopus та Web of Science

Показником плідної та якісної роботи науковця насамперед є його вагомі дослідження, і для наукової спільноти важливо, щоб їх результати було обнародувано в авторитетному виданні. У Львівській політехніці не припиняють стимулювати розвиток цього напрямку, й мотивують передовсім молодих спеціалістів, які розвиватимуть вітчизняну науку.

Однією з вимог, поставлених перед науковцями Політехніки, є активне публікування результатів власних досліджень у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science – це один з індикаторів, який може показати якість провадження наукової роботи. Також варто брати до уваги в якому саме журналі буде надруковано ваше дослідження.

У наукометриці існує поділ фахових видань на квартилі – категорії видань за їх цитованістю, впливом на наукову спільноту. Вони варіюються за квартилями, й чим він вищий (від Q4 до Q1), тим стаття авторитетніша, відповідно в такому виданні важче опублікувати матеріал. Те що статтю цитують є індикатором того, що стаття справді важлива та якісна. Так, якщо стаття входить в Scopus квартиль Q1, то це означає, що вона входить у 25% найбільш цитованих матеріалів, і зазвичай достатньо матеріалу однієї такої статті, щоб сформувати ядро кандидатської дисертації високого рівня.

«Якщо говорити не про кількісні показники, а про якісні, то доцільно оперувати статистикою публікацій у квартилях Q1, Q2 – це буде справді релевантно й показуватиме якість наукових результатів, які отримують у Львівській політехніці», – говорить начальник науково-дослідної частини Роман Володимирович Небесний.

Наявність високоякісних публікацій нині є своєрідною перепусткою у світ активної участі у ґрантовій діяльності, особливо в міжнародній. Захист дисертаційних робіт, отримання вчених звань – все це пов’язано з опублікуванням результатів наукової діяльності у знаних виданнях. З цієї точки зору – Стратегічний план розвитку університету до 2025 року в частині вимог до опублікування результатів досліджень – є добрим орієнтиром для того, щоб відповідати високому рівню сучасності.

Також цей напрям тісно пов’язаний з міжнародною співпрацею, адже саме англійськомовні статті у міжнародних фахових виданнях є перше, на що звертають увагу закордонні колеги перед початком партнерства. Важливо розуміти, що українськомовні статті їх не зацікавлять, адже вони просто не зрозуміють їх. Також більш авторитетні видання скеровано на аудиторію ледь не в усьому світі й відповідно друкують їх саме англійською, адже це універсальна мова спілкування у світі, зокрема серед науковців.

За минулий рік викладачі нашого ЗВО опублікували більше 1000 статей в Scopus, що є показником їх активної наукової діяльності. На початку 2021 року в Політехніці вже понад 600 наукових та науково-педагогічних працівників мали більше 5-ти публікацій у журналах, що входять до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Та в науково-дослідній частині Львівської політехніки прагнуть до збільшення цього числа публікацій за рахунок того, що кожен викладач активно провадитиме дослідницьку діяльність у цікавій йому галузі, й відповідно обнародуватиме результати своєї роботи в авторитетних фахових виданнях. Це не єдиний і точно не самодостатній критерій оцінки якості наукових досліджень, але перше враження про науковця формує.