Студенти бакалаврської освітньої програми «Музейна, пам’яткоохоронна діяльність і культурний туризм» кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Інституту гуманітарних та соціальних наук у межах вивчення кількох навчальних дисциплін, зокрема «Сакральна спадщина та релігійний туризм України» і «Наукова робота у музейній та пам’яткоохоронній діяльності» (викладач — доцент Василь Банах), наприкінці семестру мали можливість відвідати Кримськотатарський культурний центр у Львові. Місія Центру полягає у популяризації кримськотатарської культури. Зустріч із представниками Кримськотатарського культурного центру доповнила фахову підготовку студентів і допомогла краще усвідомити цінність культурного різноманіття в Україні. Знання про кримських татар як корінний народ нашої держави — важлива складова гуманітарної освіти, що формує поважливе ставлення та зрілість у сприйнятті різноманіття культурних відмінностей. Кілька вражень, якими поділились учасники екскурсії:
Олег Івановський, СТ-11:
— Враження від екскурсії-лекції в Кримськотатарському культурному центрі у Львові надзвичайні. Нам розповіли про багатогранну культуру кримських татар, їхню мову, звичаї та традиційні орнаменти. Особливо запам’яталося пояснення символіки візерунків. Торкнулися також релігійної тематики, доступно розповіли про Коран та особливості ісламу. Запам’яталася розповідь про депортацію 1944 року й біль, який пережила кожна кримськотатарська родина. Екскурсія відкрила історію та культуру народу, що пережив багато, але зберіг свою ідентичність. Було змістовно, щиро й чуттєво, а родзинкою стало фото з головними уборами кримських татар. Наполегливо рекомендую всім, хто хоче краще зрозуміти культурне розмаїття нашої України.
Віра Сінькова, СТ-11:
— Відвідини Кримськотатарського культурного центру у Львові стали для мене справжнім відкриттям. Атмосфера закладу та щирість розповіді Амета Бекіра — уродженця Криму й представника корінного кримськотатарського народу — надзвичайно сподобалися. Це була не просто лекція чи перелік історичних фактів, а особисті спогади, якими п. Амет поділився з нами.
Особливо болісно відлунювали розповіді про депортацію 1944 року, яку кримські татари називають Сюрґюнлік — Вигнання, а також про російську окупацію Криму з 2014 року. Це трагічна сторінка нашої спільної історії. Попри це, головний меседж був про надію. Ми не маємо права зневірюватися — мусимо боротися та підтримувати одне одного задля кращого майбутнього.
Окрема подяка за знайомство з багатими культурними традиціями кримськотатарського народу. Особливо запам’яталися весільні обряди та мистецтво приготування кави. Тепер знаю, що турка правильно називається джезва. Ще одним відкриттям став орнамент орьнек — традиційний для кримських татар. Це ціла система символів, які дають змогу простежити генетичні зв’язки кримських татар із різноманітними етносами в мистецтві, а поєднання різних елементів створює композицію, через яку можна розповісти цілу історію.
Також ми дізналися більше про релігію — іслам. Цікаво, що у кримських татар він має свої особливості: менш суворий, більш відкритий до рівноправності, з довшими молитвами. Особливе враження справила діюча мечеть, яка є частиною центру.
Українці та кримські татари — різні за походженням, водночас об’єднані спільними цінностями: свободою, гідністю та прагненням до справедливості. Ми разом творимо політичну націю. А тому важливо знати й шанувати культуру, історію та традиції кримських татар.
Софія Полупан, СТ-11:
— Сьогодні мала дуже незвичний і цікавий досвід — ми з групою побували в Центрі кримських татар у Львові. Це не велика будівля, як я уявляла собі мечеть, а звичайна квартира, яку громада використовує як свій духовний центр і місце молитви. Але атмосфера там була дуже тепла й особлива.
Нам показали Коран — він був загорнутий у гарну тканину, і до нього ставилися з великою повагою. Я вперше бачила священну книгу мусульман так близько. Нам також розповіли про іслам і традиції кримських татар, було дуже цікаво слухати людей, які сповідують цю релігію.
Особливо мені запам’ятався момент, коли ми обмінювалися головними уборами — дівчата приміряли хустки, хлопці — тюбетейки. Після цієї зустрічі я по–іншому стала дивитися на культуру кримських татар. Це дуже щирі й гостинні люди. Рада, що мала можливість побувати в їхньому духовному просторі й дізнатися більше про іншу культуру просто у Львові.
Світлана Дашко, СТ-11:
— Відвідини Кримськотатарського культурного центру — дуже цікава й пізнавальна зустріч, яка залишила приємні враження. Як студентка, я рада, що мала можливість ближче познайомитися з культурою та релігією кримськотатарського народу.
Центр розташований у звичайній квартирі, яку громада використовує як мечеть. Незважаючи на простоту приміщення, всередині панувала особлива атмосфера. Було видно, що це місце має духовне значення для тих, хто сюди приходить.
Нам показали Коран і розповіли про його значення для мусульман. Ми дізналися більше про іслам, молитви, традиції та релігійне життя кримських татар. Особливо сподобалося спілкування з представниками громади — вони були відкриті й радо відповідали на наші запитання.
Одним із найцікавіших моментів стало те, що ми могли поміряти їхні традиційні головні убори — тюбетейки. Це було символічно й допомогло краще відчути елементи культури зсередини. Цей візит навчив мене більше поважати релігійне різноманіття, і я щиро вдячна за можливість побувати в такому місці. Це досвід, який точно запам’ятається.
