Кіберволонтерство на сьогодні не менш важливе за гуманітарну допомогу військовим. Блокування ворожих сайтів та розповсюдження правдивої інформації – окремий та важливий фронт під час війни.
Студентки четвертого курсу спеціальності «прикладна лінгвістика» влаштовують DDoS-атаки проти російських пропагандистських ЗМІ, проросійських сайтів та через соцмережі розсилають росіянам матеріали про війну в Україні.
Від перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вони намагаються доносити правду до мешканців країни-агресора.
Про свої спроби та внесок у боротьбу на інформаційному фронті розповідає Андріана Дудик:
«Ще від початку війни, працюючи в благодійній організації, я мала завдання розсилати російським користувачам повідомлення про події в Україні. Ми поділили аудиторію та інформацію, яку б їм надсилали, тобто намагались донести солдатам, що вони повинні здатись, їхнім матерям та дружинам – правдиву статистику, людям з республік РФ – що це не їхня війна. Також поділили обов’язки: хтось складав таблиці з аудиторією, копірайтери писали повідомлення, інші розсилали. Ми розпочинали діалог та намагались спокійно донести всім відомі факти. Проте коли росіяни дізнавались, що ми – українці, відповідали агресивно та неадекватно. У більшості випадків нас блокували ще до висвітлення фотоматеріалів. Тому такий спосіб донесення інформації виявився не дуже дієвим».
Наступні кроки наших студенток були більш настирними, проте завдяки ним вони змогли швидше донести інформацію до росіян. Про ці спроби розповідає Софія Каштелянська:
«Ми почали працювати через програму Python. Створили фейкові акаунти в соцмережі «Вконтакті» і через них відправляли росіянам у приватні повідомлення готові меседжі. У них ми розповідали про всі події, що стались в Україні, також прикріплювали фото. Цього разу ми самотужки нічого їм не писали, тобто програма мала заготовлений код, який опрацьовував усі контакти і дані та відправляв меседж. Також за допомогою цієї програми ми виставляли в групи «Вконтакті» пости з інформацією про війну в Україні. Пізніше, враховуючи події, ми розширили територію розсилки ще й на мешканців Білорусі».
Коли стало зрозуміло, що росіяни не хочуть знати правди та мовчки проковтують диктаторський режим, студентки перейшли до більш радикальних дій. Своїм досвідом ділиться Яна Волос:
«Після стількох спроб донести правду максимально спокійно та спостерігаючи нульову реакцію, ми перейшли до інших методів. Зараз влаштовуємо кібератаки на будь-які російські сайти за допомогою програми UA Cyber SHIELD, яка працює автоматично від моменту вмикання комп’ютера, тобто ми самі докладаємо не так багато зусиль, але російські сайти помалу знешкоджуються. Коли запускаємо програму, вона починає надсилати багато запитів на один із російських сайтів. Що більше користувачів одночасно запускають програму, то більше запитів відправляються на сайт, тому важливо тримати програму відкритою стільки, скільки зможемо. Коли запитів стає дуже багато, сервер не витримує напруги – і веб-сайт відмикається. Основною умовою успіху DDoS-атак є систематичність та багато часу: що довше працює програма, то більше сайтів буде усунуто. Ще однією умовою для успішної роботи є те, що ми працюємо через VPN, адже росіяни активно блокують українські IP-адреси».
Що ж, кожен із нас зараз, як ніколи, повинен пам’ятати, на якому «фронті» воює і через свої можливості знайти нові сенси, максимально роблячи свій внесок. Всупереч, через «не можу», навіть коли страшно. Пробиватися через небажання щось робити, через туман у голові, через біль втрати. Наші славні ЗСУ несуть стійкість та безліч перемог, відпрацьовуючи свій фронт на 1000%. І нам потрібно також працювати на своєму фронті, тим самим наближаючи країну до перемоги!
