У найбільшій залі Політехніки відбувся виступ християнського гурту MetaNoya і водночас презентація їхнього першого авторського альбому «До неба».
Перед концертом молодь, а шанувальників гурту прийшло чимало, мали можливість покавувати і поспілкуватися з музикантами.
Двогодинний виступ на сцені справді запалював. У певний момент значна частина зали просто почала разом танцювати. Кавери, авторські пісні – всі в сучасному драйвовому ритмі, створили особливий настрій і вибух емоцій.
Варто знати, що гурт MetaNoya існує вже понад чотири роки. Від початку створення гурту семінаристи – Іван Височанський (ритм-гітара, вокал), Ігор Дмитришин (бас-гітара, вокал), Юрій Іленков (перкусія, вокал), Василь Пишкович (перкусія, вокал), Владислав Ігнатюк (соло-гітара, вокал) мріяли про спільний альбом.
– Ми зрозуміли, що та музика, яку граємо, потрібна не лише нам, а й нашим друзям. Плодом нашої праці став якраз диск «До неба». Після другого року існування гурту зрозуміли, що варто залишити після себе згадку про гурт. 8 червня презентуватимемо альбом у Києві. Вже нині працюємо над двома новими піснями. Щоправда, ще не знаємо, чи вдасться їх записати, бо один учасник гурту вже священик, а через місяць і я навчання завершую і не знаю, де опинюся. Та плекаємо надію, що зможемо збиратися на фестивалі, на концерти, – розповів Владислав Ігнатюк.
Учасники гурту сподіваються, що MetaNoya – це не лише склад людей, а передовсім ідея. Тож навіть, коли змінюватиметься склад гурту – його дух та напрям будуть незмінні.
Більшість пісень для MetaNoya пише Іван Височанський. Він приносить тексти, акорди, а вже тоді спільно творять композицію, допрацьовуючи ці пісні.
Гурт відомий не лише в Україні, а й за кордоном. Три роки поспіль у час Різдва MetaNoya мала можливість відвідувати парафії УГКЦ в Німеччині, Італії та Польщі. Раніше семінаристи видали альбом із колядками у власному аранжуванні, який теж досить популярний не лише серед молоді.
– Після цього концерту у Львові ми зрозуміли, що в нашій Церкві є так багато людей, які турбуються про молодь і допомагають нам зреалізувати нашу творчість. Багато людей підтримують, розуміють, що це не забавки, а серйозний внесок в українську християнську музику, – додав Владислав.
