Студентка Інституту геодезії Львівської політехніки Наталія Савчук (група ГД-33, спеціальність 193 «Геодезія та землеустрій») два семестри навчалася на факультеті геодезії та картографії у Варшавській політехніці в межах програми розвитку стратегічного партнерства NAWA між університетами в галузі геоматики. Повернувшись до навчання у Львівську політехніку, дівчина вирішила поділитися враженнями від поїздки, розповісти про досвід, якого набула, а також про те, чи й далі провадить свою наукову діяльність.
– Чому чи вирішили обрати спеціальність «геодезія та землеустрій» у Львівській політехніці?
– Мене з дитинства цікавила професія будівельника, те, як люди працюють на будівництві, оскільки Львів дуже швидко розбудовується. А геодезія – це був цікавий вибір, тому що мені презентували програми навчання, де розповіли про міжнародну співпрацю, про перспективу хорошого працевлаштування, і так склалося, що я вступила на бюджет до Львівської політехніки.
– Що вас спонукало поїхати на навчання за кордон?
– Для мене це був цікавий досвід, адже до моєї поїздки у Варшаву я ні разу не була за кордоном, та мене досить добре ознайомили з програмою навчання і допомогли з оформленням документів. Це було дуже бентежно, але я знала, що будуть нові знайомства, нова співпраця, і цікаво було дізнатися, як навчаються студенти за кордоном.
– Які особисті риси допомогли вам успішно адаптуватися до нового навчального середовища?
– Я дуже дисциплінована. Це важливо, тому що належить встигати вчитись як у Польщі, так і в Україні за індивідуальним графіком. Також потрібно бути відкритою до людей, бо треба багато спілкуватися з польськими й українськими викладачами. І дуже важлива впевненість у собі, особливо під час захисту лабораторних чи проєктів, адже саме через хвилювання може бути нижча оцінка.
– Розкажіть про навчальні проєкти, у яких ви брали участь. Що саме вам довелося робити і чи важко було?
– Я навчалася два семестри у Варшавській політехніці, і протягом цього часу в мене був один проєкт. Ми проводили сканування залізничного мосту поблизу міста Ченстохова у Польщі. Отримували дані від безпілотних літальних апаратів і від наземного лазерного сканування, обробляли їх і створювати моделі. Також ми мали робочу практику, на якій до нас приїжджали професори з Любляни і ми проводили внутрішнє сканування інтер’єрів головного корпусу Варшавської політехніки, а потім так само обробляли декілька точок з неї, будували деталізовану 3D-модель, за якою можна реставрувати або перепланувати певну площу. Було непросто, але всі викладачі та студенти йшли назустріч і допомагали, бо розуміли, що рівень знань у всіх різний.
– Які вміння та знання ви здобули під час навчання за кордоном? Що вас найбільше вразило?
– Мені було дуже цікаво спостерігати, як під час робочої практики працюють фахівці, що виконують дуже масштабні проєкти, наприклад знімання всієї Варшави. Наступного року у Львівській політехніці планують провести лазерне сканування. Я вже уявляю, як це працює, зможу допомогти своїм одногрупникам, а також ще більше дізнатися для себе нового вже від української сторони.
– Чим, на вашу думку, навчання у Варшавській політехніці відрізняється від навчання у Львівській політехніці?
– Варшавська політехніка організовує багато активностей для студентів. Щотижня відбуваються різноманітні заходи, концерти, спортивні змагання, фестивалі та інше. Це був цікавий досвід – подивитись, як живуть студенти своїм студентським життям. Щодо самого навчання, то у Варшавській політехніці йдеться більше про практичний досвід, ніж про теорію, бо там краще технічне забезпечення. Також там є таке поняття, як консультаційні дні, коли студенти можуть, наприклад, два рази на тиждень у відповідні години підійти до викладача й попросити допомогти з тим чи іншим завданням. Я б хотіла, щоб таку систему й у нас запровадили.
– Після повернення з Варшави ви й далі розвиваєтесь у галузі геодезії? Якщо так, то як саме?
– Так. Ми спільно із заступником директора Інституту геодезії Львівської політехніки Іваном Віталійовичем Брусаком та деканом Варшавської політехніки Кшиштофом Бакулою написали статтю про використання нових методів 3D-оптичного вимірювання в суднобудівній промисловості. Стаття «Порівняння сучасних методів 3D-вимірювання для вирішення задач суднобудівної промисловості» вже опублікована у Міжвідомчому науково-технічному збірнику «Геодезія, картографія і аерофотознімання» (випуск 98, 2023, номер 98: 15–23). Це мої перші кроки в науковій діяльності, і я пишаюся, що дві сторони зацікавлені у співпраці, це значно поліпшує мої базові знання. Моє головне завдання зараз – вивчитися на такий рівень, який би міг принести у майбутньому дуже великі результати для України.
Наостанок Наталія дала кілька порад студентам, які хочуть поїхати на навчання за кордон: «Не боятися нічого, бути впевненим у тому, що всі люди дуже відкриті й готові допомогти, і якщо вміти правильно підійти до певної проблеми, то її завжди можна розв’язати».