На сьогодні одна з найбільш затребуваних професій ― програміст, адже ІТ-ринок в Україні набирає потужних обертів і завжди вдосконалюється. Отож розпитуємо про галузь ІТ Андрія Якимишина, випускника Золочівського фахового коледжу Національного університету «Львівська політехніка». Андрій працює в компанії Innovecs на посаді Senior Frontend Developer.
― Андрію, ваша професія ― програміст. Що мотивувало вас піти в галузь ІТ? Чи були наставники, які заохочували вас до цієї професії?
― Я з дитинства цікавився комп’ютерами, тому склалося так, що пішов цією дорогою. В більш зрілому віці мотивацією була висока заробітна плата, а також комфортні умови праці. Наставника тоді в мене не було, тут більше відіграло роль оточення, в яке я потрапив, коли вступив на навчання. Кожен хотів якнайшвидше знайти роботу програміста, і я був з-поміж таких.
― У чому полягає специфіка вашої роботи? Який напрям в ІТ обрали?
― Я обрав такий напрям, як frontend-розробка. Відповідаю за ту частину програмного продукту, яку бачить користувач (інтерфейс). Я відповідальний за вигляд різноманітних елементів інтерфейсу (наприклад: кнопки, поля введення тексту, таблиці тощо), а також за логіку, пов’язану зі взаємодією користувача з цими елементами. Тобто це те, що відбудеться, якщо користувач натисне на ту чи ту кнопку, обере ту чи ту дату і т.д.
― Ви працювали у багатьох фірмах як за кордоном, так і в рідному Львові. Поділіться перевагами й недоліками щодо працевлаштування.
― За кордоном більше відчувається бюрократія, набагато довше тривають усі процеси. Наприклад, процес наймання працівника забирає близько місяця. Тобто ви відсилаєте резюме, чекаєте кілька днів на зворотний зв’язок, проходите один або кілька етапів співбесіди. Після цього роботодавець має два тижні, щоб надати зворотний зв’язок. Для порівняння: в Україні цей процес здебільшого забирає три-чотири дні. Відповідаючи на це запитання, можна написати не одну статтю, бо тут є про що розказати: досить багато нюансів, плюсів і мінусів. (Якщо комусь буде цікаво дізнатися більше інформації, то дайте знати, можу розповісти докладніше.)
― Розкажіть про найцікавіший проєкт, над яким доводилося працювати.
― Мені важко виділити якийсь один, тому що доводилося працювати над кількома досить цікавими проєктами. Наприклад, сьогодні я працюю волонтером над проєктом Dopomagai ― це сервіс із пошуку безплатного житла для людей, які постраждали через війну.
― На вашу думку, наскільки потужно розвивається ІТ-ринок у Львові? Які проєкти найбільш затребувані під час війни?
― З того, що я бачу, попит на спеціалістів у цій галузі досить великий. Компанії стрімко розвиваються, зростає кількість проєктів, а отже, і вакансій. Щоправда, ці показники трохи впали з початком війни, але, на мою думку, після нашої перемоги все внормується, і галузь буде розвиватися ще швидшими темпами. Щодо проєктів, то Ukrainian Future від Малої академії наук України запустив грантовий фонд на понад 40 тисяч євро. До участі в програмі запрошують стартапи з українським бекграундом, які пропонують інноваційні рішення в галузях оборони і кібербезпеки, охорони здоров’я, продовольства та сільського господарства, інфраструктури й енергетики, а також в інших галузях, корисних для держави в умовах війни та повоєнної відбудови.
― Дайте кілька цінних порад юним програмістам, які тільки пізнають галузь ІТ.
― Не здавайтеся. Хоча, на перший погляд, програмування й складне, та навчання і практика внесуть свій позитив, нічого складного тут немає. Постійне, регулярне навчання рано чи пізно дасть свої плоди.
- Знайдіть ментора. Це дуже легко зробити на різноманітних форумах. Наприклад, на форумі DOU є окрема тема для пошуку менторів, де люди безплатно готові вам допомогти опанувати ту чи ту технологію.
- Ставте запитання. Дуже багато запитань. Якщо у вас є можливість набиратися досвіду, ставити запитання людині, яка має досвід роботи в галузі, обов’язково цим скористайтеся. Це найбільш швидкий і ефективний спосіб навчання.
- Вчіть англійську. Без неї тут непросто.
- Практикуйтеся. Щоб навчитися програмувати ― треба програмувати.
― Який внесок у вашу успішність зробила Львівська політехніка?
― Політехніка дала мені фундамент, основу. Завдяки їй я здобув базові знання, а також можливість спробувати себе в різних напрямах. І саме тут дізнався, що таке frontend-розробка, та зрозумів, що це моє і я хочу розвиватися в цьому напрямі.