«Хлопець, що рухає дизайн»: Роман Ковальов про роботу моушн-дизайнера

Марія-Катерина Винарчик, другокурсниця кафедри журналістики та засобів масової комунікації
Роман Ковальов

Роман Ковальов ― магістр Львівської політехніки зі спеціальності «телекомунікації» Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки розповів про моушн-дизайн та свій проєкт «шото там дизайн».

― Спершу розкажи, будь ласка, що таке моушн-дизайн та з чим його їдять?

― Практично всі знають, що таке графічний дизайн, а от про моушн набагато менше відомо. Хоча зараз він є практично всюди. Якщо будь-кого запитати значення «моушн-дизайну», то, найімовірніше, я отримаю таку відповідь: «motion» ― це рух, а «design» ― дизайн. Тобто дизайн у русі. Раніше, у моєму профілі Instagram був опис. «Хлопець, що рухає дизайн», бо я створюю роботи, що рухаються і загалом працюю з розвитком дизайну.

Мій напрям неможливий без графічного дизайну та мінімальних навичок 3D моделювання. У час тотальної діджиталізації дизайнер повинен вміти майже все.

― Скільки вже ним займаєшся?

― Більше трьох років. Ще на першому курсі навчання я захопився фотографією, до п’ятого займався нею професійно, а з обробки фото плавно перейшов на дизайн. Далі сам вивчав різні програми. Спершу бувало, що впродовж тижня не міг знайти потрібний інструмент. Пізніше вивчив необхідний мінімум, проходив різні курси. А зараз заробляю цим на життя, але постійно вивчаю щось нове, бо галузь моушн-дизайну стрімко розвивається.

― Ти працюєш сам на себе чи у якійсь компанії?

― Спершу я працював офісі з 10:00 до 18:00. Пізніше у мене з’явився додатковий заробіток. Тобто після офісу я ще години чотири працював вдома, знаходив ще трохи часу зранку. Тоді я зрозумів, що працювати з дому не легше, але вигідніше, тому звільнився. Маю співпраці на постійній основі, бувають разові замовлення. Часто я сам роблю те, що зараз актуальне і продаю за принципом стокових фотографій.

― Тобто Ти звик до роботи вдома, тож карантин не змінив нічого?

― Спершу я думав, що й не помічатиму тих обмежень. Та після першого місяця мені стало дискомфортно, зникла мотивація. У звичному для себе режимі я подорожував, гуляв з друзями, відвідував різні заходи. Тепер відпочиваю за три метри від робочого столу, а подорожую на кухню.

― Нещодавно Ти став «татом». Розкажи, будь ласка, трохи про своє «дитя» ― «шото там дизайн».

― У мене є подруга, яка також цікавиться дизайном і нам обом бракувало у Львові освітніх подій для дизайнерів. Тому власне й вирішили таку створити. Шукали цікавих спікерів, вирішували організаційні питання і продумували все до деталей, бавились, наче з маленькою дитиною. Тому й на сторінках соцмереж називаємо себе татом і мамою проєкту.

Лекція мала відбутись 4 квітня у МолоДвіж центрі, але карантин вніс свої корективи. Ми зробили чотири лекції онлайн ― із 31 березня по 4 квітня. Щодня новий спікер та нова тема. Говорили про те, як стати моушн-дизайнером, про натхнення і факапи у роботі, створення дизайн рітейлу та айдентику.

― Чи плануєте таки організувати лекцію в офлайні?

― Хочемо дочекатись завершення карантину й тоді планувати. Ми зрозуміли, що людям це цікаво, тому варто розвиватися.

― Яким Ти бачиш розвиток своєї сфери за 5 років?

― Гадаю, що стандартного графічного дизайну не буде. Моушн цікавіший, бо це не просто статична картинка. Він зацікавлює динамікою. Та, як я й казав, він базується на графічному.