Кафедра програмного забезпечення ІКНІ, якою керує доцент Віталій Яковина, готує висококваліфікованих фахівців у галузі сучасних технологій.
Знання реалізовують у дипломних проектах
До виконання конкретних проектів у межах навчальної дисципліни студентів залучають на другому – третьому курсах: учать працювати в команді, творити реальні групові проекти, виконувати разом із викладачами замовні проекти ІТ-компаній, класичні кафедральні наукові розробки. Внаслідок, студенти мають друковані статті у фахових виданнях, беруть участь у міжнародних конференціях.
Набуті знання бакалаври найкраще демонструють у своїх дипломних проектах: розробляють для підприємств програмні продукти прикладного спрямування: різні мобільні додатки, програмні сервіси термінових викликів комунальних служб, програму для моніторингу та обліку роботи взаємодії із ЗМІ, систему автоматизації роботи підприємства з ремонту і технічного обслуговування автомобілів тощо. Магістри ж працюють над науковими проектами, що стосуються різних прикладних проблем інженерії програмного забезпечення, зокрема штучного інтелекту, розпізнавання зображень.
– Приємно, що йдемо в ногу з часом, адже тематика магістерських дослідницьких робіт наших вихованців не відстає, а, може, й випереджає західні розробки, – говорить Віталій Степанович. – Про це свідчать комерційні та дослідні розробки західних компаній. Ми створюємо всі умови не лише для навчання, а й розвитку творчої активності. Зокрема, у 2012 – 2016 роках, коли кафедра брала участь у проекті програми «ТЕМПУС», скерований на розвиток інноваційної творчої діяльності серед українських студентів, група студентів п’ятого курсу розробляла свої інноваційні ідеї. Вони навчалися у Швеції, а проекти захищали в Португалії. За результатами цього проекту на кафедрі впровадили дисципліну для магістрів «Інновації та підприємництво в програмній інженерії». Тепер у рамках цієї дисципліни студенти розробляють свої інноваційні ідеї, проекти, проявляють підприємницькі навички.
Розумне сільське господарство
Доброї слави набула науково-дослідна лабораторія, якою керує проректор з науково-педагогічної роботи професор Дмитро Федасюк. Молоді науковці і студенти-бакалаври вже третій рік співпрацюють з італійською компанією Dinamika Generale, що розробляє спеціалізоване вбудоване програмне забезпечення для «розумної» сільськогосподарської техніки.
– Компанія розробляє всю апаратну частину, а у частині технічного завдання в лабораторії, яку вони нам подарували, розробляємо вбудоване програмне забезпечення, – розповідає старший викладач Тетяна Марусенкова. – Тут студенти спочатку отримують базові навички, а потім працюють над інноваційними завданнями. До речі, проблеми компанії досліджує й аспірант другого року навчання Ратібор Чопей. Його дисертаційна робота, присвячена забезпеченню якості і надійності вбудованих систем спеціального призначення, зокрема системам реального часу.
Лабораторія інтернету речей
Популярністю користується у студентів гурток під назвою «Лабораторія інтернету речей» – один із сучасних напрямів розвитку ІТ-технологій. Тут з ними працює старший викладач Роман Гасько, співавтор розробки програми інтернету речей. Він допомагає студентам реалізувати себе, вчить розробляти цікаві проекти на стику програмного забезпечення інтернету загалом і різних вбудованих систем та спеціалізованих комп’ютерів дуже малого розміру.
– Займаюся зі студентами у вечірній час за програмами американських університетів, – каже Роман Теодозійович. – Нещодавно студенти другого курсу, прослухавши англомовні лекції Каліфорнійського університету, успішно склали з них іспити й отримали перші сертифікати. Через якийсь час вони вивчатимуть курс з використання системи штучного інтелекту Watson компанії ІВМ. У найближчих планах – проект під умовною назвою «розумний вазонок», мобільні інтерфейси до інтернету речей. У далекій перспективі – створення робота телеприсутності (щось схоже на скайп: дозволяє інтерактивніше взаємодіяти з людиною на далекій відстані).
Час – це гроші
Аспіранти Оксана Нитребич і Віта Масюкевич викладають предмет «Інновації в інженерії програмного забезпечення». Студентам він подобається, адже можуть працювати на замовників, створювати і власні проекти. Так, магістри Микола Василенко і Іван Симець придумали розумний лічильник на газ, воду і електрику (наразі на рівні ідеї). На це їх надихнули високі тарифи. За їхнім задумом, споживач за допомогою свого телефону зможе слідкувати за витратами коштів, коригувати їх, пересилати покази у відповідні служби і навіть оплачувати комунальні послуги через свій телефон.
А дівчат Ольгу Боду та Галину Лещишин більше хвилює економія власних коштів, тому створюють до смартфонів інноваційний додаток «Час – це гроші». Додаток допоможе стежити за витратами і прибутками, планувати свій бюджет.