Кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри журналістики та засобів масової комунікації Ірина Мудра поділилася своїми думками про впровадження інноваційних технологій у навчальний процес.
– Як ви особисто відреагували на перехід до дистанційного навчання під час пандемії COVID-19?
– Якщо щиро, негативно. Доти досвіду роботи саме онлайн у мене не було. Я з тих викладачів, які люблять живе спілкування зі студентами. Навіть більше, у мене були побудовані практичні заняття тільки очно, з використанням живого спілкування та дискусій, а також інтерактивних завдань. Мені було складно весь матеріал, який напрацювала, адаптувати до онлайн. Я розуміла, що для мене онлайн – це, по-перше, невідоме, а по-друге, воно створює труднощі для викладача. Особливість викладення матеріалу студентам полягає в тому, що, бачачи їхню реакцію, можна звернути увагу на певні деталі, зробити на чомусь акцент, щось повторити, навести простіші приклади. Онлайн ти цього не зробиш, адже важко через маленькі віконечка побачити міміку студента, його зацікавленість, як це помітно в живому спілкуванні. А отже, мені відразу було зрозуміло, що напрацьований формат викладання не підходить і його треба змінювати, бо ті методи, які використовувала у спілкуванні наживо, вже можуть не діяти.
– Наскільки ефективними були дії адміністрації закладу освіти щодо організації навчального процесу в умовах переходу до онлайн-навчання?
– Я можу говорити суто з боку викладачів. Адміністрація зробила все можливе, щоб викладачі легко перейшли на онлайн-навчання. Нам надали платформи, на яких ми проводили заняття. Також було запроваджене підвищення кваліфікації, де розповідали про особливості викладання онлайн, про переваги тих чи інших платформ. Хто відчував, що йому бракує певних знань, мав змогу пройти навчання. Тобто адміністрація справді подбала про те, щоб викладачі могли викладати матеріал на високому рівні.
– Чи були у вас на початках сумніви щодо ефективності навчання в онлайн-форматі?
– Так, звісно, були сумніви, і досить серйозні. Щодо викладання саме моїх предметів, то, як я вже казала, навчання було побудоване на живому спілкуванні. Я звикла спостерігати, як студенти сприймають матеріал. Якщо бачу, що їм нудно, завжди стараюся ввести якийсь інтерактив, опитування, брифінг, брейн-ринг «Що? Де? Коли?». Усе це можливо лише при зустрічі. Коли не бачу студентів, їхніх емоцій і реакції, розумію, що викласти потрібний матеріал я можу, але не можу бути впевненою, що студенти його засвоїли.
Крім того, не всі ми маємо якісний інтернет, тому можливі перебої, і студенти можуть мене не почути. Особливо цього року, коли були обстріли і люди не мали світла, виникали дуже серйозні проблеми зі зв’язком... Коли ми спілкуємося в аудиторіях, усе-таки всі налаштовані на навчання. Онлайн – це коли ми вдома, розслаблені, а тому сприймання матеріалу може бути іншим. Часто я спостерігаю, що студенти по-іншому реагують на інформацію, коли перебувають у домашній атмосфері.
– Які є позитивні аспекти онлайн-навчання?
– Онлайн-навчання має чимало переваг, особливо в нашій журналістській професії. Під час моїх занять, коли лекції та практичні заняття спрямовані на детальний аналіз журналістських матеріалів, студенти мають змогу докладніше розібрати матеріал, адже кожен бачить його перед собою на екрані.
– Як ви зараз використовуєте інноваційні технології у своїй викладацькій практиці?
– Щоб викладання не було монотонним і краще засвоювалась інформація, використовую різноманітні інтерактивні додатки, наприклад платформу Quiz, де можна провести опитування. Також під час пар демонструю цікаві відео, які стосуються теми, щоб привернути увагу студентів.
– Які переваги надають інноваційні технології?
– Насамперед це те, що ти можеш транслювати журналістські матеріали, презентації, і кожен має змогу докладно роздивитися. Це справді потрібно, адже так студенти звертають увагу на деталі, що надзвичайно потрібно в журналістській діяльності. Крім того, завдяки інноваційним технологіям ми не прив’язані до конкретного місця, це дає можливість навчатися будь-де й водночас подбати про свою безпеку, що дуже важливо. Хоча знов-таки я вважаю, що очне навчання набагато краще.
– Як ви оцінюєте роль викладача в контексті використання інноваційних технологій? Яку компетенцію мусить мати сучасний викладач, щоб ефективно застосовувати ці технології?
– Від викладача дуже багато чого залежить. Студенти приходять до нас для того, щоб здобути певні знання, перейняти досвід. І викладач має зробити все можливе, щоб цей досвід передати. Саме від його харизми та бажання залежить, наскільки добре буде донесений і засвоєний матеріал. Коли ж говорити про онлайн-навчання, то тут використання інтерактивних методів обов’язкове, адже це, напевно, на сьогодні єдиний спосіб ефективно донести інформацію до студента так, щоб він не розчарувався в навчанні.
