У Львові започаткували розмовний клуб «Говорімо українською!». Участь у ньому безкоштовна. Зустрічі відбуватимуться двічі на тиждень на платформі Zoom.
Як подолати мовний бар’єр і цілком перейти на українську? Чи мають попит такі онлайн-заняття серед переселенців? Про це журналістка «ВЗ» запитала в організаторки клубу, директорки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірини Ключковської.
– Попит перевершив всі очікування! Коли ми починали, думали, може, одна група набереться. Ну, може, двадцять осіб зголоситься. За три дні отримали 800 анкет! – розповідає пані Ірина Ключковська. – Коли зупинили реєстрацію, до нас почали надходити слізні прохання, з молитовними значками: «Будь ласка, візьміть нас, ми вас дуже просимо». Такий попит – дуже позитивний показник. Пишуть різними мовами: українською, інколи англійською, щоб уникнути російської. Звертаються і російською. Ясна річ, що нашого інститутського ресурсу, у нас є десять філологів, замало. У співпраці з департаментом освіти і науки Львівської ОДА, ми залучили учителів з області. Окрема група педагогів долучилася з Дрогобича та львівських вишів. Окрім цього маємо наших колег з різних університетів, з Києва, Тернополя, Харкова, які приїжджали до нас на наукові конференції, семінари. Тих, які викладали українську мову, як іноземну. Ми сформували потужну команду із 45 викладачів. Маємо розроблене власне навчально-методичне забезпечення: підручники, посібники, портал з вивчення української мови, як іноземної (з рекомендаціями для вчителів та студентів).
…
– Скільки часу буде тривати розмовний клуб?
– Не ставимо обмежень. У нас є розписана програма. Плануємо також запрошувати на зустрічі зі слухачами видатних діячів з різних галузей: з мистецтва, театральних діячів, лікарів, юристів. Тих, хто має свою історію успіху. Як показує наша практика, це також дуже ефективно працює.
Слухаємо гостей 40 хвилин. А потім ми розходимося на групи. Обговорюємо те, що почули. Це збагачує людей, дає їм нові знання, відчуття гордості за своїх співвітчизників. Дає можливість спілкуватися на різні теми, використовуючи різну лексику.
– Який ваш рецепт? Як подолати страх щодо спілкування українською мовою?
– Важливо отримати знання, а далі практикувати в україномовному середовищі – на вулиці, в магазині, аптеці… А щоб подолати психологічний бар’єр, потрібно розмовляти українською мовою. Ми рекомендували викладачам не виправляти одразу помилки, щоб у людей не формувались комплекси. А виписувати типові помилки та давати роз’яснення. Найважливіша річ, яку я рекомендую своїм колегам – доброзичливе ставлення! Заохочення, стимулювання. І тоді все вийде!
– Ви наразі закрили реєстрацію. Але може бути так, що ви знову її відкриєте?
– Формуємо списки людей, які не увійшли до розмовного клубу. Сумніваюся, що всі, хто зареєструвався, зайдуть в Zoom. Життя вносить свої корективи. Хтось переїжджає, міняються обставини. Якщо будуть вільні місця, будемо поповнювати їх резервом. Наші заняття мають бути ефективними! Люди уже записуються, так би мовити, на другу чергу. Коли вичерпаємо свою програму, розпочнемо новий набір.
Повний текст матеріалу – на сайті газети «Високий Замок».