Він у списку відомих випускників колишньої кафедри фотоніки Львівської політехніки. Під час навчання виявив зацікавлення до робототехніки. Після закінчення університету у 2016 році відгукнувся на запит компанії з Ужгорода і поїхав туди працювати.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Василь Шиндер, попри медичні протипоказання до військової служби, рішуче подався до військкомату. Після двох місяців наполягань таки став на захист України. По-іншому він не зміг би.
18 квітня 2022 року Василя Шиндера мобілізували. У Яворові він здобув військову спеціальність і розподіл у морську піхоту. Упродовж червня-липня був на навчаннях. Розпочав службу в Миколаєві, де дислокувався його батальйон. У серпні Василя відібрали на вишкіл до Фінляндії, де він навчився керувати бронетранспортерами їхнього виробництва, які отримала бригада. На початку вересня воїн уже був на другій лінії Херсонського напрямку, потім — дорога на схід, бої під Бахмутом.
З бою на Донецькій височині, коло села Опитне, 23 жовтня 2022 року, Василь не повернувся. Тривалий час він був серед зниклих безвісти. Після тривалих виснажливих пошуків останки його тіла, які нашій стороні передали під час обміну, виявили за результатами ДНК.
Поховали Василя Шиндера 30 липня 2024 року в Хмільнику на Вінниччині. Йому назавжди 28.
Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.