Студенти обирають приватні структури: геодезисти-політехніки хочуть практикуватися на сучасній апаратурі

Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»
геодезисти

Теоретичні знання дають добрі плоди, коли вони підкріплені практикою. Нині це дуже проблематичне питання розв’язує не лише керівництво Інституту геодезії, а й очільники кафедр, самі студенти.

Так, студенти молодших курсів здобувають практичні навички на львівських теренах та в Бережанах, що на Тернопільщині. Старшокурсники вдосконалюють свої практичні навички в селі Оброшино чи території Львівської політехніки. Магістри, які вже відчули «смак» майбутньої спеціальності, для практик здебільшого обирають приватні організації, де на сучасній апаратурі здійснюють різні дослідження. А ще до послуг студентів – постійні супутникові станції GPS із міжнародним статусом.

Цьогоріч 54 магістри стаціонару і заочного навчання кафедри кадастру територій спеціальності «Геодезія та землеустрій» практикувалися за спеціалізаціями «Землеустрій та кадастр» й «Оцінка землі та нерухомого майна».

– Семеро магістрів погодилися на практику у державних установах, семеро вчилося оцінювати землю та нерухоме майно в Українській товарній біржі, а решта обрали приватні підприємства, бо там зарплатня (навіть для студентів) чимала, – говорить очільник кафедри професор Лев Перович. – До слова, у державних структурах є дуже багато вакансій, але наші випускники обирають саме приватні з чисто фінансових міркувань. Студенти практикуються й на нашій стаціонарній базі, зокрема у Галузевій науково-дослідній лабораторії з геодезичного забезпечення кадастру та управління природними ресурсами території України. Ми стежимо за тим, щоб наші практиканти, виконуючи цілий комплекс робіт, закріпили не лише теоретичні знання з фаху, а й економічні та юридичні. За ці декілька тижнів вони не лише досконало вивчають технічний бік справи, а й вчаться комунікувати з людьми, погодити ту чи іншу документацію, вміти опрацювати її, провести експертизу виконаної землевпорядної документації тощо. Тобто набувають тих навичок, яких ми не можемо їм дати під час навчального процесу. Талановитіших із них долучаємо до кафедральних робіт і досліджень. Так, разом провели інвентаризацію земель в Івано-Франківській області, у Стрілківській сільській раді на Стрийщині. У планах – визначення родючості земель для встановлення їхньої вартості, що нині дуже на часі, налагодження співпраці з потужним агрохолдингом ПП «Ротен», де студенти здобували б практичні навички тощо.

Кафедра тісно співпрацює з Інститутом сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (НААН), що в Оброшино. На їхньому полігоні бакалаври, після закінчення третього курсу, набувають навичок майбутніх технічних працівників.

– Уже багато років упродовж чотирьох тижнів керую кваліфікаційною навчально-технічною практикою, яка частково відбувається в селі Оброшино, де студенти знайомляться зі структурою ґрунту, його типом тощо, – розповідає доцентка Віра Сай. – А вже у Львівській політехніці вони завершують її практикою зі землеустрою: вчаться складати технічну документацію, створювати проєкти, практично закріплюють теоретичні знання зі застосуванням сучасних електронних приладів. Дуже задоволена нинішніми практикантами: вони спраглі знань, хочуть здобути їх якнайбільше, особливо з програмного забезпечення, намагаються освоїти свою кваліфікацію і працювати за фахом. Впевнена, на старших курсах вони наберуться максимуму знань, розширять свій кругозір і стануть добрими фахівцями, адже кожен із них працює над своїм удосконаленням ще й самостійно.

– У моєму студентському житті – це вже третя, фінальна практика на бакалавраті, – каже четвертокурсник Станіслав Гвоздінський. – Всі вони були дуже різні й кожна мала свою мету. Одну практикували у Львові, іншу – у Бережанах. Та саме остання закріпила наші річні теоретичні знання зі спеціалізації, яку ми обрали після другого курсу, тобто з кадастру та оцінки землі. В Оброшині ми брали проби ґрунту і вже в Політехніці їх вивчали. Також ми обмірювали ділянки на площі Львівської політехніки, присвоювали їм кадастрові номери, створювали різноманітні мапи, трасошукачами шукали підземні комунікації (труби, лінії електропередач, різні дроти). Скажу відверто, ця практика була непроста, адже надворі вирувало спекотне літо: хотілося пірнути у прохолодну воду чи сховатися десь у тіні густого карпатського лісу. Проте ми таки добре попрацювали, здобули не лише додаткові знання, а й велике задоволення від результатів практичних завдань. До того ж кожен із нас більше зрозумів свій фах, зіткнувшись з багатьма його формами роботи.

геодезисти геодезисти геодезисти