На двотижневому стажуванні в Українському вільному університеті (УВУ), що в Німеччині, старший викладач кафедри української мови Галина Городиловська відкрила нові сторінки діяльності професора Шевельова та перейняла досвід навчання тамтешніх студентів.
Мрія стала реальністю
Про це освітньо-наукове стажування моя співрозмовниця мріяла ще зі студентських років. І ось під час поїздки до Німеччини Галині Городиловській вдалося зустрітися з ректором УВУ Марією Пришляк і домовитися про стажування в самому університеті. Там науковиця вирішила зосередитися на роботі в архіві і бібліотеці.
– У тамтешніх унікальних архівах є чимало діаспорних видань. А Юрій Шевельов викладав в УВУ після війни (1946–1950 рр.), був професором цього університету. Я ознайомилася з фондами бібліотеки, методичними, науковими публікаціями викладачів університету, працювала з дослідженнями Шевельова. Бібліотекар Іванка Реберт провела мені цікаву екскурсію їхньою книгозбірнею, – розповідає Галина Городиловська.
Український вільний університет – українськомовний навчальний заклад на території Німеччини. Отож, основна вимога до абітурієнтів – знання української. Хто навчається на міжнародних відносинах, обов’язково повинен знати англійську. Викладачі цього університету – здебільшого з Європи, а також зі США та України. А більшість студентів – теж з України.
Лекції за круглими столами
Галині Городиловській також було цікаво відвідати як вільній слухачці заняття в університеті, подивитися, як відбувається навчальний процес.
– Там використовують цікаву, як на мене, методику, цілком відмінну від нашої. Увагу зосереджують на дискусії. Це можна собі дозволити завдяки малій кількості студентів. Якщо в університеті їх усього 250, то на лекції – приблизно 10–12. Заняття відбуваються у невеликих аудиторіях за круглими столами. Викладають там вільно, а студенти активні на занятті. Вони можуть мати різні думки, висловитися на будь-яку тему. І ніхто їх за це не засуджує. Навіть якщо викладач не погоджується зі студентом, однак поважає його думку.
В УВУ вчаться на магістратурі і мають дев’ять основних курсів та три додаткові, залежно від спеціальності, тому що є три факультети: економічних і державних наук, філософський, україністики. Науковці часто пишуть там докторську працю, захищаються на професора (габілітованого доктора).
Галина Городиловська побувала на лекціях двох викладачів. Їй були цікаві їхні виклади, попри те, що ці особи не мають жодного стосунку до її фаху. Це лекції Петера Гількеса, професора Мюнхенського університету Людвіґа-Максиміліана, який викладає філософію права, а також Роналда Піча, який викладає новітні технології у педагогіці (зокрема провадить порівняльний аналіз з Україною). Дуже хотіла потрапити і на виклади професора з Австрії Міхаеля Мозара, який читає історію української мови. Однак він мав прибути до студентів лише наприкінці травня.
– Для оцінювання студенти пишуть есе чи реферативну роботу – викладають свій погляд на проблему, яку досліджують. Можуть використати 20–30% запозичень, тобто цитат. Списувати категорично заборонено. У такому разі можна отримати попередження, а далі навіть бути відрахованим з університету. Також можливий усний іспит, – ділиться враженнями пані Городиловська. – Я спілкувалася зі студентами з України, серед них є і львів’яни. В основному наші вчаться на економіці та бізнесі.
Студенти УВУ переважно працюють, заробляючи собі на оплату навчання. В УВУ також можна отримати стипендію чи ґрант. До студентів там ставляться досить лояльно – скажімо, якщо вони вибрали три курси з трьох запропонованих і не встигають, то можуть взяти відтермінування або відмовитися від одного курсу.
Навчання в університеті поділяється на два блоки: літній і зимовий семестри. Літні канікули розпочинаються всередині липня.
Новий досвід
Які ж результати стажування Галини Городиловської в УВУ? Вона вивчила багато цікавих матеріалів і зрозуміла, що можна чимало запозичити із навчального процесу і практикувати це на заняттях зі студентами Політехніки, зокрема методи викладання, цікаві теми для написання рефератів, есеїв, а також для дискусій, обговорень, адже це ефективно для запам’ятовування нового матеріалу. Зі своїми колегами пані Галина обмінялася формами організування контролю, а також ознайомилася з їхніми науковим публікаціями.
Звісно, багато нового довідалася про постать Юрія Шевельова. Це особа високого світового рівня. Його фундаментальна праця «Історія української фонології» – знакова для світової культури.
– Було зворушливо тримати це дослідження у руках, читати листи професора. Як результат свого стажування я написала статтю про діяльність професора Шевельова в УВУ. Її опублікують в університетському виданні.
Пані Галина заохочує своїх колег і студентів користати нагодами закордонних стажувань і таким чином поглиблювати свої знання та набувати нового досвіду.
