Якщо раніше в українських вишах націєцентричні предмети (українська мова, історія України, філософія) були обов’язковими предметами, то тепер вони стають факультативними і студенти мають право вивчати їх за власним вибором. Добре це чи погано? Про це говоримо із директором Інституту енергетики та систем керування професором Андрієм Лозинським та професоркою кафедри української мови ІГСН Іриною Фаріон.
Андрій Лозинський:
Дисципліна, що стала каменем спотикання
Інженер має мати університетську гуманітарну підготовку, бо йому доведеться приймати рішення, ураховуючи різні чинники: соціальні, економічні, вплив на довкілля, соціум і майбутнє людства. У напрямах підготовки Інституту енергетики та систем керування це дуже тісно пов’язано, бо є енергетична політика держави (політологічний аспект), є правові засади енергетики (закони України «Про енергетику» та «Про альтернативну енергетику», галузь права), обов’язкове керування в енергетиці, де потрібно знати економічні дисципліни (економічний блок). Без знання мовної термінології теж не обійтися. Її потрібно читати студентам не лише англійською, а й українською мовами.
Є дисципліна, навколо якої тривалий час точаться суперечки – історія України. Я за те, щоб у нашому інституті читали історію енергетики та її вплив на соціокультуровий розвиток держави. У нас є чимало «білих сторінок» стосовно великого вкладу українців у розвиток енергетики. Це нашим студентам було б цікаво, ураховуючи те, що вони вже історію України вивчали в школі. На мою думку, гуманітарний блок мають формувати під потреби майбутнього фаху, він має бути до нього дотичним. У навчальних програмах спеціальностей ІЕСК гуманітарний блок сформовано саме на цих засадах.
Кафедри гуманітарного профілю мають стати надійними партнерами для готування фахівців, читати студентам ті курси, які замовляють у них профільні інститути. Ще донедавна гуманітарні дисципліни входили до нормативних дисциплін. Тепер такого поняття нема, а є поняття навчальної програми. Ця програма має формувати певні компетентності фахівця, серед яких і гуманітарні. І це можна роботи з допомогою різних дисциплін, які студент може вільно обрати. Якщо він хоче стати добрим фахівцем, то буде обирати відповідні дисципліни, а наставники мають йому рекомендувати, на які з них варто звернути увагу.
Після кожної сесії в Інституті енергетики та систем керування завідувачі кафедр зі студентами обговорюють програми навчальних дисциплін. Це дозволяє коригувати їх відповідно до потреб часу. До речі, разом із колегами з Інституту гуманітарних та соціальних наук та Інституту економіки і менеджменту плануємо започаткувати міждисциплінарні магістерські програми: «Енергетична безпека» й «Управління в енергетиці».
Ірина Фаріон:
Війна там, де не було української гуманітарної політики
Нам потрібні студенти, озброєні знаннями і світоглядом. Знання без виховання – меч у руках божевільного. Якщо забрати у вишах гуманітарні дисципліни, то сформуємо робочу силу для європейської унії та ін., що сприймають Україну як територію для своїх бізнес-інтересів. Коли ж студент матиме україноцентричний світогляд, буде вихований на взірцях української літератури й вивчатиме українську мову як історію та спосіб мислення свого народу, то він матиме відповідальність перед своєю Батьківщиною і не буде просто товаром на експорт. Поки що ми не продали хіба землі, а студента без національно-державницького світогляду вже хочемо виставити на полички для продажу чужинцям. Замість того, щоб розбудовувати свою національну державу, Міносвіти свідомо вибиває з освітнього процесу національний ґрунт. То хай назвуться колонією, що все своє лише розпродує і заробляє гроші, а виші, що завдяки викладанню гуманітарних дисциплін поставали університетами, знов повертаються до вузькопрофільних інститутів. І взагалі, хай прокричать: ми не вміємо бути нацією і працювати, і навчатися передусім задля національного інтересу!
Світоглядові дисципліни – українська мова, українська література, історія України, крім того, винятково проходять через емоційні канали людини, а все, що йде дорогою почуттів, робить людину або щасливою, або нещасною. Наше завдання – виховувати студентів-українців, а патріотизм – це і є найкоштовніший згусток почуттів.
Ті, які вважають, що цикл гуманітарних дисциплін діти вивчають у середній школі, не здатні зрозуміти, що напрацьовано безліч спецкурсів з історії України, що українська мова – це не лише граматична система. У виші вивчають риторику, культуру мовлення, психолінгвістику, соціолінгвістику, компаративну лінгвістику, лінгвістику тексту тощо, до якого готова передусім свідомість студента, а не учня. Давати на вибір гуманітарні дисципліни – це вибирати між двома великими незнаннями. Студент-першокурсник не має уявлення про колосальні можливості дуже вузького профілювання української мови та історії України. Себто, відповідні спецкурси задля національної СИЛИ нашої держави мають бути обов’язкові. Людина, озброєна світоглядом, часом не потребує навіть пістолета. Ми отримали війну через те, що не були озброєні світоглядом. Якби на сході вивчали українську мову і літературу, історію України, мали українську церкву, там не було б окупанта.