Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка» провів 21–23 серпня спільно зі Світовим Конґресом Українців (СКУ) та Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій уже Третій світовий форум українознавчих суботніх і недільних шкіл.
Вчителі — воїни
У форумі взяли участь понад 200 осіб з України та 28 інших країн, зокрема педагоги та науковці, громадські діячі, представники українських культурних центрів за кордоном, а також влади. Переважна більшість із них — українки з неохоплених війною країн, які відважно згуртувалися на форумі на своїй Батьківщині попри те, що її цивільні об’єкти люто обстрілюють ракетами.
Утім, до самопожертви цим педагогиням не звикати — повсякчас працюють без вихідних, а для значної їхньої частини освітянство — це, по суті, добровільне безкорисливе благодійництво. Адже, згідно з оприлюдненими цьогоріч МІОКом результатами опитування вчителів українознавчих суботніх і недільних шкіл, лише 44,4 % із них отримують зарплату, 41,9 % працюють на волонтерських засадах, а 13,7 % — за символічну винагороду. Кошти їм здебільшого виплачують громадські організації.
Тим часом, за оцінкою освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, за кордоном може перебувати понад мільйон українців шкільного віку. А це орієнтовно 25 % від загальної кількості наших учнів. Щоб вони цілковито не віддалилися від своєї Вітчизни й Україна назавжди не втратила це покоління та не скотилась у ще глибшу демографічну яму, а навпаки — вижила та розвивалася, вчителям суботніх і недільних шкіл доводиться протистояти безлічі викликів. Зокрема, заступниця директора суботньої української школи Пречистої Діви Марії в Лондоні Тетяна Вітвіцька розповіла на форумі, що в російських школах у Великій Британії цинічно відкриті... українські класи для біженців із нашої країни.
— «Русскім міром» намагаються асимілювати навіть українців за кордоном, — констатував президент СКУ Павло Ґрод, який взяв участь у форумі онлайн. — Шалені гроші вкладають у Європі. Ми протидіємо цьому нашою стратегією «український світ». Важливо, щоб коли українці виїжджають з України — чулися вдома. Щоб не асимілювались. І це є наша шкільна політика.
Тож мета суботньої українознавчої школи в Лондоні — виховати учнів у християнському патріотичному дусі, змалку прищепити їм любов до рідної мови й культури та національні традиції. А за кордоном це непросто з багатьох причин. Приміром, там закони вимагають обов’язкового відвідування дітьми з-за кордону місцевих шкіл. А батьків учнів не лише штрафують за ігнорування ними навчальних закладів — подекуди можуть навіть вилучати дітей із родин.
Про тих, хто в будні навчається за кордоном у місцевих школах, а в суботу й неділю — в українознавчих, психологиня Олена Шамрай розповіла:
— Демонструють ознаки перевтоми. Звісно, дитина зморена не хоче вже й чути про навчання.
Але позаяк годі знайти в країнах Заходу більших лобістів нашої країни, ніж випускники українознавчих навчальних закладів вихідного дня, виходить, недаремно ним жертвували їхні вчителі. Навіть ті їхні учні, які не повернуться на Батьківщину, а поповнять діаспору, не будуть цілковито втрачені для України, не залишать її без підтримки.
Президент СКУ Павло Ґрод наголосив у промові до учасників форуму:
— Ми повинні прищеплювати українським дітям у діаспорі знання та навички не лише говорити українською, а й здатність і бажання захищати інтереси України та будувати міжнародну підтримку для неї. Без цієї міжнародної підтримки існування України під загрозою. Ваша роль як освітян надзвичайно важлива для майбутнього України.
Тож педагогиням доводиться делікатно й майстерно зацікавлювати у вихідні своїми уроками втомлених у будні учнів, значна частина яких на Батьківщині українською мовою не навчалися й не спілкувалися. Та позаяк їхні батьки привели за кордоном своїх дітей до українознавчих шкіл — отже, ідентифікують себе українцями. Ба більше — 77 % опитаних у країнах ЄС біженців з України запевнили, що планують повернутися після війни на Батьківщину разом із дітьми. Але якими вони реінтегруються? Освіченими чи навпаки? Чи будуть здатні вступити до українських закладів вищої освіти й освоїти в них потрібні їм спеціальності?
Тим часом українознавчим суботнім і недільним школам ще ж треба належно конкурувати за цих учнів із заможнішими країнами, які через свої демографічні кризи й старіння націй неабияк зацікавлені в українських дітях. Тож аж ніяк не перебільшила голова фундації «Українці в Нідерландах» Віра Зваан, зробивши такий висновок:
— Наша мова — це наша зброя, а вчителі — справжні воїни.
Але освітяни стримано вважають героями не себе, а воїнів Збройних сил України, яким повсякчас дякували у своїх промовах і на потреби яких зібрали більш як 64 тисячі гривень. Пам’ять загиблих захисників учасники форуму спільно вшанували на Марсовому полі (Личаківському військовому цвинтарі на вулиці Мечникова у Львові).
Комунікаційна платформа
Голова Світової координаційної виховно-освітньої ради (СКВОР) Світового Конґресу Українців Любов Любчик наполягала на форумі, що українська школа за кордоном — головний чинник формування, розвитку і збереження української національної ідентичності, та констатувала, що світові форуми українознавчих суботніх і недільних шкіл — це комунікаційні платформи, на яких творять навчальний контент. Водночас вона нагадала про відсутність державної, психологічної, навчально-методичної підтримки українських навчальних закладів за кордоном та їх фахового кадрового забезпечення, а також про проблеми в організації освітнього процесу. Приміром, про непристосовані приміщення для уроків.
Відтак, ще анонсуючи форум, МІОК оголосив його «майданчиком для професійної та особистісної комунікації, пошуків і розробки нової дорожньої карти, якою рухатиметься у майбутньому педагог, розвиваючи українську школу, базовану на українських традиціях і збагачену інноваційними підходами». А директорка МІОКу, почесна професорка «Львівської політехніки», докторка філософії Ірина Ключковська закликала учасників форуму до творення солідарного кола однодумців.
Учасників форуму благословив архієпископ Львівський УГКЦ, митрополит Львівський Ігор (Возьняк). А ректор Львівської політехніки Юрій Бобало зазначив, що сучасна українознавча школа за кордоном, продовжуючи столітню традицію, втілює концепцію національно-патріотичного виховання молоді й формує в дітей українську ідентичність. Відтак закликав до плідних обговорень, палких дискусій і корисних результатів.
Розпочався форум VІІІ Міжнародною науково-практичною конференцією «Українська мова у світі». В її межах відбулися панельна дискусія «Українська мова у світі: візія» й круглі столи «Викладання української мови як іноземної у вищій школі», «Викладання українознавчих дисциплін у школах зарубіжжя» та «Сфери функціонування української мови у світі».
Зокрема, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь і почесна консулка Канади в Україні, докторка філософії Оксана Винницька-Юсипович наголосили, що після вступу до Європейського Союзу українська мова стане однією з офіційних мов ЄС. Мовний омбудсмен запевнив:
— Україна матиме як нові можливості, так і обов’язки щодо функціонування, популяризації та вивчення української мови як майбутньої мови ЄС. Це потребує невідкладної комплексної, системної та ґрунтовної підготовчої роботи уряду, центральних органів виконавчої влади, освітніх, наукових та інших установ держави.
До слова, нещодавно Національна комісія зі стандартів державної мови схвалила текст Стандарту «Українська мова як іноземна. Рівні загального володіння А1-С2», один зі співавторів якої — наукова співробітниця МІОКу Галина Бойко. Цьогоріч МІОК презентував її посібник-абетку з української мови як іноземної «Мої друзі» для дітей чотирьох–шести років. Його створено на запит педагогів із багатьох країн світу — учасників попередніх форумів українознавчих суботніх і недільних шкіл, які відбувалися у 2018 та 2022 роках. Вони констатували гостру нестачу дидактичних матеріалів для дошкільних закладів і початкової школи. Комплекс «Мої друзі» покликаний задовольнити потребу педагогів у сучасних навчальних матеріалах і стати важливим компонентом патріотичного виховання українських дітей за кордоном.
Учасники панельної дискусії «Українська мова у світі: візія» й круглих столів VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Українська мова у світі» не лише ділилися своїми проблемами та напрацюваннями, а й сформували в результаті обговорень і дискусій конструктивні пропозиції до ухвали форуму. Зокрема, дійшли висновку про потребу проведення скоординованих заходів для протидії асиміляції учнів у країнах перебування та збереження їхньої української ідентичності; впровадження української мови як другої іноземної до переліку дисциплін у загальноосвітніх школах країн перебування; забезпечення сертифікації рівнів володіння українською мовою як іноземною (УМІ); створення навчально-методичних матеріалів з УМІ, зважаючи на новітні підходи, технології, ресурси та специфіку роботи у класах з різним рівнем володіння українською мовою; створення інформаційно-довідкових центрів з метою консультування щодо відкриття, функціонування українських суботніх і недільних шкіл, а також налагодження міжінституційної співпраці; творення україномовного середовища за участю педагогів, батьків, дітей.
Лабораторії ідей
На форумі були представлені не лише освітні проєкти МІОКу — в межах «Лабораторії творчих ідей» відбулися презентації найкращих педагогічних практик українських учителів за кордоном. А «Світові кафе» слугували платформами для обговорення актуальних питань та розроблення пропозицій до стратегії розвитку української освіти за кордоном.
На форумі також розробили дорожню карту для українознавчих суботніх і недільних шкіл. Висновки, яких дійшли у процесі своїх дискусій учасники форуму, теж були сформульовані в його ухвалі. Зокрема, освітяни звернулись у ній до Міністерства освіти і науки України з проханням завершити у зв’язку з гострою потребою сертифікації рівнів володіння УМІ процес створення бази тестів, підготовки фахівців (тестувальників та інспекторів), мережі центрів сертифікації та розпочати процес вступу України до Асоціації укладачів мовних тестів з метою введення української мови як мови сертифікації.
Учасники форуму закликали МОН активізувати укладання угод з міністерствами освіти іноземних держав щодо інтеграції української мови в освітній процес середньої освіти країн перебування й організувати робочі групи українських освітян з України та з-за кордону з метою напрацювання «дорожніх карт» розвитку української освіти для кожної окремої країни.
Освітяни очікують від МОН розроблення стратегії, цілей, завдань і напрацювання програми для підтримки українського шкільництва за кордоном, а також залучення фондів для надання грантів, стипендій тощо з метою створення ефективного навчально-методичного забезпечення з УМІ.
Своєю чергою до СКВОР Світового Конґресу Українців учасники форуму звернулися з проханням розпочати створення інформаційно-довідкових центрів з метою консультування щодо відкриття, функціонування українських суботніх та недільних шкіл і налагодження міжінституційної співпраці й регулярно проводити методичні семінари, тренінги та майстер-класи з метою обміну передовими методиками викладання циклу українознавчих предметів, з активним залученням інституцій з України. Також закликали СКВОР розробляти методичні рекомендації з викладання предметів українознавчого циклу для освітян за кордоном і продовжити практику організації міжнародних конкурсів та творчих змагань для української молоді в діаспорі.
Крім того, СКВОР попросили надавати стипендії молоді діаспори для вивчення української мови та культури, залучаючи фонди міжнародних і українських організацій, а ще координувати роботу та забезпечувати функціонування порталу «Український освітній всесвіт» як дієвої комунікаційної платформи з метою обміну досвідом, навчально-методичними матеріалами для освітніх закладів.
Учасники форуму вважають важливим здійснювати регулярний контент-аналіз навчальних матеріалів для деколонізації та дерусифікації освітнього процесу в українських школах за кордоном, забезпечувати освітню діяльність, базовану на українських національних цінностях, а також рекомендувати українським освітнім реферантурам долучатися до реалізації пропозицій, запропонованих на Третьому світовому форумі українознавчих суботніх і недільних шкіл.
