Як уже повідомляли, днями у головному корпусі Національного університету «Львівська політехніка» відбувався енергетичний форум країн Вишеградської четвірки та України. А згодом цей форум пройшов у форматі зібрання фахівців двох країн – України та Словаччини.
Своїм баченням розв’язання проблем підвищення енергоефективності та енергонезалежності обох країн поділилися Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар, директор Дослідного центру Словацької асоціації зовнішньої політики Александр Дулеба, Державний секретар Міністерства економіки Словацької Республіки Мірослав Оберт, заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Підлісний, заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк, виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Андрій Кирчів та інші.
Під час зустрічі озвучено також цікавий досвід, набутий у двох країнах щодо термомодернізації будівель, централізованого опалення, вуличного освітлення, шляхів фінансування проектів з енергоефективності із залученням міжнародних інвестицій.
Під час роботи форуму ми поспілкувалися з керівником відділу міжнародної кооперації та європейської інтеграції Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Костянтином Гурою.
– Не секрет, що будь-які заходи з енергоефективності та енергоощадності потребують значних витрат. Україна нині перебуває у скрутному фінансовому становищі. Отож виникає запитання, що ми можемо собі дозволити за таких умов?
– Наше Державне агентство, – відповідає Костянтин Гура, – виділяє два пріоритетні напрями: це розвиток відновлювальних джерел енергії та підвищення енергоефективності у будівництві. Йдеться про приватні будинки, багатоквартирні будівлі, муніципальні споруди різного призначення.
Нещодавно ухвалений Національний план дій з розвитку відновлювальної енергетики до 2020 року. Основне завдання його полягає у тому, щоб домогтися отримання 11% усіх енергоносіїв завдяки відновлювальним джерелам. Це – насамперед сонячна, вітрова енергія, малі гідроелектростанції, теплові насоси, біомаса тощо. Щоб досягнути такого показника, загальні інвестиції мають становити майже 16 мільярдів євро. Зрозуміло, що це непідйомна для бюджету України сума. Тому постає нагальна потреба залучення інвестицій. А для цього необхідні відповідні законопроекти. Над створенням таких документів працюють уряд і наша Державна агенція.
Зараз є дуже вигідні умови для того, щоб інвестори вкладали кошти у відновлювальну енергетику України. Для них, зокрема, зафіксований так званий «зелений тариф». Він вимірюється не у гривнях (адже всі бояться різких стрибків курсу), а у євро. Крім того, скасовано положення про те, що певний відсоток обладнання для відновлювальної енергетики має бути закупленим в в українських виробників. Це стримувало міжнародних інвесторів, які вже мали контакти з відповідними компаніями за межами України. Прийняті також відповідні документи, які усувають ці перепони.
Наразі для здійснення програми із Державного бюджету виділено 890 мільйонів гривень. Проте ми, на жаль, не маємо механізму, який би дозволив міжнародним донорам вкладати гроші напряму до бюджету. Але спільно з Європейською комісією, Міністерством регіонального розвитку, представниками Німеччини ми працюємо над створенням Фонду з енергоефективності. Це дасть змогу міжнародним інвесторам прозоро вкладати кошти у цей сектор економіки. У цій справі покладаємося, зокрема, на досвід, набутий країнами Вишеградської четвірки.
Зараз у нас діє дуже потужна державна програма підтримки енергоефективності. Якщо, скажімо, власники будинків чи квартир, члени об’єднання власників багатоквартирних будинків вирішили провести термомодернізацію свого житла, то їм надають спеціальний кредит в одному з трьох державних фінансових установ – Ощадбанку, Укргазбанку та Укрексімбанку. Це дасть змогу отримати компенсацію з погашення кредиту від 20 до 70 відсотків. Це стосується заміни вікон, дверей, встановлення індивідуальних теплових пунктів, котлів, які працюють не на газі, а на твердому паливі, тощо. Увесь перелік робіт є на сайті Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.
– Але населення насторожено ставиться до банківської системи, боїться кредитних пасток...
– Така настороженість ще існує. Але от вам статистика щодо довіри населення. Ми розпочали цю програму наприкінці 2014 року. За перший місяць названі банки видали населенню менше 100 кредитів. Тепер же щодня банки отримують від 200 до 300 заявок на кредити. На загал сума кредитів вже перевищила 1,3 мільярда гривень. Люди все більше і більше розуміють, що утеплюватися – це вигідно.
