Через війну багато наших студентів змушені були покинути свій дім і вирушити за кордон у пошуках прихистку. Про те, як відбувається навчання в умовах війни, а також про особливості перебування за кордоном спілкуємося зі студенткою четвертого курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти Львівської політехніки Інгою Несмілою.
– Інго, розкажи про свої відчуття за крок до випуску з Львівської політехніки.
– Насправді мені трохи сумно, адже спочатку студентські роки в нас забрала епідемія, а тепер – війна. Навіть не віриться, що я вже майже закінчую четвертий курс.
– Чи відчуваєш стрес, перебуваючи далеко від України?
– Звичайно, так. Мені важко й через те, що велика завантаженість: відвідування пар, курсова робота, практика, підготовка до державного іспиту, реферати та інше... Перебуваючи за кордоном, складніше вирішити деякі питання, наприклад, віднести курсову роботу на кафедру. Зараз непросто знайти у Львові когось з одногрупників, хто міг би допомогти в цьому.
– Хвилюєшся перед державним іспитом?
– Так, бо не відомо, як буде проходити іспит у таких умовах. Розумію, що багато чого залежить від цього іспиту, він як результат усієї моєї праці за ці чотири роки.
– Як проходить твоє навчання тепер, коли ти за кордоном?
– Складніше, тому що між Україною та іншими країнами є різниця в часі, і мені треба ретельніше його контролювати. Встановила на своєму телефоні повно будильників, щоб не пропустити пари.
– Відчувається різниця між дистанційним навчанням в умовах війни і тим, яке було раніше?
– Трохи відчувається. В Україні, на жаль, і далі лунають повітряні тривоги, тому іноді пари не проводять до кінця задля безпеки викладачів і студентів. Тож треба більше працювати самостійно, опрацьовувати матеріал самотужки. Такого не було до війни.
– Чи зустрічала українських студентів у тій країні, де ти нині перебуваєш?
– Нікого не зустрічала, але знаю про багатьох. Чимало моїх друзів роз’їхалися по всьому світу, і деякі одногрупники також покинули Україну. Тішить, що нам вдається підтримувати зв’язок через соціальні мережі.
– Які поради зі свого досвіду можеш дати студентам, які будуть на четвертому курсі наступного навчального року?
– Старайтеся виконувати все вчасно, не відкладайте щось на потім, бо потім купка «боргів» стане ще більшою. Робіть усе якомога швидше, розподіляйте свій час правильно. Наприкінці семестру у вас не буде часу на закривання «боргів», бо доводитиметься готуватися до сесії, до державного іспиту, перескладати щось. Фізично важко все встигати, а треба не забувати і про відпочинок, щоб залишатися продуктивними. Намагайтеся не пропускати пар – це важливо. І якщо виникають якісь проблеми, відразу кажіть про це викладачеві й домовляйтеся з ним про те, як можна закрити «борг».
– Знаєш щось про тайм-менеджмент? Використовуєш його у своєму житті?
– Звісно, намагаюся розподіляти свій час так, щоб його вистачало на навчання, відпочинок, роботу та саморозвиток. Люблю у своєму блокноті записувати всі важливі дедлайни, щоб нічого не забути. Якщо говорити власне про навчання, то треба записувати всі завдання, вимоги й усе те, на що наголошують викладачі. Завдань буде багато, тому найкращий ваш друг – це нотатки.
– Твої поради майбутнім першокурсникам?
– Обирайте ту спеціальність, яка справді вам подобається. Університет дає фундамент і знання, але часу не так багато на парах, тому самостійно освоюйте якомога більше інформації.
– Плануєш вступати на магістратуру?
– Так, сподіваюся, що найближчим часом зможу повернутися до України.
