Директорку МІОКу удостоїли звання «Почесний професор Львівської політехніки»

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки
Фото із засідання Вченої ради

Кінець року у Львівській політехніці наповнений визначними подіями. 27 грудня під час урочистого засідання Вченої ради університету відбулася церемонія вручення диплома «Почесний професор Львівської політехніки» Ірині Ключковській – директорці Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

Розпочався захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті полеглих захисників.

Нагадуємо, традиція присвоєння звання «Почесний професор Львівської політехніки» сягає початку ХХ ст. Досі його удостоєно 45 осіб. Академічна спільнота Львівської політехніки цим званням відзначає особистостей, які мають видатні заслуги перед університетом у різних галузях. Серед них, зокрема, Юліан Медведський – перший ректор-українець Львівської політехніки, Максиміліан Тульє – визначний інженер, Петро Потічний – активний діяч української діаспори.

Представив здобутки Ірини Ключковської Роман Корж – проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку Національного університету «Львівська політехніка».

– Цьогоріч виповнилося 130 років від дня народження Патріарха нашої церкви – Йосифа Сліпого. Його теза «Великого бажайте» віддзеркалює роботу Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, керівницею якого є Ірина Ключковська. Високі амбітні плани, інноваційність, швидка реакція на виклики суспільства, сміливість рішень і праця «не завдяки, а всупереч обставинам» – це ті риси, які характеризують директорку МІОКу і дали змогу вивести Львівську політехніку в лідери формування громадської та політичної думки щодо важливості співпраці світового українства і держави та творення єдиної української світової спільноти. Як показало життя, це була робота на випередження. Фактично вся діяльність Ірини Ключковської та, відповідно, очолюваного нею структурного підрозділу Львівської політехніки випереджала сприйняття й розуміння суспільства і влади, яку формувало це суспільство, важливості інтеграції глобальних українських спільнот, – зазначив у своїй доповіді Роман Орестович.

Проректор також наголосив, що Ірина Ключковська підпорядкувала роботу інституту важливому правилу: наша праця – відповідь на запит тих, хто потребує. А їх мільйони – вважає її команда.

Не оминув увагою Роман Корж і науково-дослідну діяльність очільниці МІОКу:

– У своїй дисертаційній роботі Ірина Михайлівна розробила теорію інтегративного навчального видання, що спирається на концепцію та модель підручника з УМІ як основу для підручникотворення в цій галузі. На цій базі під керівництвом та у співавторстві з Іриною Ключковською розроблено й опубліковано вісім підручників та навчальних посібників з української мови як іноземної різних рівнів (А1–С2), які базуються на Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти. Сьогодні за цими навчально-методичними матеріалами навчаються мільйони студентів та учнів на всіх континентах світу. Також з ініціативи Ірини Михайлівни МІОК створив перший в Україні портал з вивчення української мови як іноземної «Крок до України», що постійно модернізується відповідно до вимог часу (krok.miok.lviv.ua). Портал започатковано з метою забезпечення процесу навчання української мови як іноземної сучасними інтерактивними матеріалами, призначеними для самостійної роботи та доступними в онлайн-режимі, а також цікавими методичними розробками для викладачів з української мови як іноземної. Ідеї Ірини Ключковської лягли в основу створеної в МІОКу першої у світі комунікативної платформи «Український освітній всесвіт», цільовою аудиторією якої є освітяни з різних континентів. Портал дає змогу в онлайн-режимі швидко та якісно створювати новий інтелектуальний продукт, обмінюватися досвідом, шукати й знаходити нові підходи до педагогічної роботи. Це також глобальна інтерактивна карта українознавчих освітніх осередків у світі, – зауважив проректор.

Важливо й те, що Ірина Ключковська започаткувала і розвинула дослідницьку роботу МІОКу щодо вивчення міграційних процесів в Україні й імплементацію її результатів у навчальні курси вищої школи та для ухвалення рішень на загальнодержавному рівні.

За віддану та наполегливу працю Ірину Михайлівну нагороджено: Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2009); Державною нагородою України – «Заслужений працівник освіти України» (2014); Ювілейною медаллю Президента України «25 років Незалежності України» (№ 2602, 2016); Грамотою Верховної Ради України (2016); Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (знак ордена 3807, 2018), численними відзнаками місцевих органів виконавчої влади.

Ірина Ключковська – лауреатка Премії імені Ірини Калинець «За громадянську позицію та мужність у відстоюванні громадянських ідеалів» (2013), Почесна Амбасадорка Львова «За вагомий внесок у розвиток Львова як місця проведення міжнародних конференцій» (2016). Відзначена багатьма нагородами міжнародних громадських організацій, зокрема медаллю св. Володимира Великого Світового Конґресу Українців (2017). Підставою для нагородження став особливий внесок директорки МІОКу в піднесення іміджу СКУ, розбудову українського громадського життя в діаспорі та підтримку України. Також Світова Федерація Українських Жіночих Організацій нагородила Ірину Ключковську почесною відзнакою з нагоди 70-ліття СФУЖО «Берегиня українського роду» (2019).

У своїй промові Почесна професорка Львівської політехніки Ірина Ключковська подякувала за таке високе визнання:

– Сьогодні маю велику честь прийняти від університету цю високу відзнаку. Розцінюю її як визнання важливості справи, яку роблю, очолюючи Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою. Десятиліття моєї професійної та громадської роботи в університеті для мене не що інше, як служіння нашій академічній спільноті, містові, країні. Я це завжди робила щиро, чи то викладаючи на кафедрі іноземних мов, чи то керуючи інститутом, чи тоді, коли активно провадила просвітницьку діяльність, – наголосила Ірина Михайлівна.

Окремо очільниця МІОКу висвітлила питання розвитку ідеї університету.

– Завжди пам’ятаю про одне з найважливіших завдань – «забезпечення діалектичного поєднання пошуку істини та служіння суспільству», про те, що університет – це «довгостроковий проєкт, який будується на конкретних принципах та ідеалах, що їх не можна приносити в жертву ситуативній вигоді чи модним тенденціям» (Ярослав Пелікан. Книга «Ідея Університету»). Саме на цій основі, всупереч далеко не сприятливим обставинам, намагалася вибудувати роботу команди і донести до нашого суспільства, до нашої молоді концепти єдності, неподільності, спільності українського світу. Ми добре розуміли, що наше суспільство, обтяжене спадком минулого, не було готове до сприйняття феномену світового українства, яке перебуває за межами географічних кордонів України, як і не була готова влада до ухвалення правильних рішень. Для верифікації цієї тези нам вдалося вперше за роки незалежності України спільно з Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» провести всеукраїнське опитування «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї» (серпень-вересень 2021). Отримані дані є важливими для держави загалом, адже будь-яка стратегія ефективна тільки за умови розуміння та сприйняття проблематики в суспільстві. І лише цього року нарешті, вперше за трохи більш як 30 літ нашої незалежності, прозвучала в наративах наших політиків теза: «Нас 65 мільйонів». Шлях до розуміння цієї істини був дуже непростий – від стереотипів, які залишила нам у спадок стара радянська система і які глибоко проникнули та закоренилися в українському суспільстві, через повне несприйняття і заперечення до нейтрального ставлення й аж до розвитку ділових відносин. Від клейма зрадників до статусу партнерів. Від повного ігнорування до поступового залучення потенціалу діаспори до розбудови України та промоції її у світі й утвердження позитивного іміджу нашої держави у міжнародній спільноті. І нарешті цифра 65 мільйонів як початок зміни парадигми взаємодії тих, що в Україні, і тих, що поза нею! – наголосила почесна професорка Львівської політехніки і додала: – Я з гордістю стверджую, що саме Львівська політехніка була і є лідером громадської думки в розумінні та сприйнятті світового українства як важливого партнера України, залучивши у 1998 році до своєї структури МІОК і створивши всі умови для його праці та розвитку. Це відбулося з ініціативи ректора Юрія Рудавського, який мав виняткове стратегічне мислення і глибоко розумів потребу співпраці України та української діаспори на всіх рівнях. Цю ідею реалізовував послідовно його наступник, чинний ректор, професор Юрій Бобало. Тому, осмислюючи феномен світового українства в історичній ретроспективі та в сьогоденні, проєктуючи його значення для України у майбутньому, ми намагалися й намагаємося донести сенси і до влади, і до суспільства загалом, закладаючи їх в основу нашої діяльності. Вважаємо, що: формування єдиного українського простору має бути стратегічним напрямом політики української держави. Стоїмо на позиції: співпраця України та світового українства має базуватися на партнерських засадах, в основі якої бачимо рух назустріч одне одному. Це наша основна теза, що лягла в основу концепції взаємодії з українцями у світі, запропонованої МЗС. Розуміємо, що світове українство – це наш економічний, політичний, культурний ресурс, наше лобі у світі, наш потенціал у відбудові повоєнної України.

Розділити радість від цієї визначної для Ірини Михайлівни події прийшли її діти та колеги. Також із відеопривітанням звернувся багатолітній друг Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки Евген Чолій – президент Світового Конґресу Українців у 2008–2018 рр., перший почесний консул України у Монреалі, Doctor Honoris Causa Львівської політехніки.

Від команди МІОКу свою керівницю привітала заступниця Оксана П’ятковська, зазначивши з-поміж іншого:

– Твердження, що «МІОК – унікальна інституція, яка на системній основі розвиває зв’язки з українською діаспорою та українськими мігрантами, розбудовує співпрацю України і світового українства на глобальному, державному та локальному рівнях», сьогодні вже сприймається як беззастережне правило, як будь-який закон фізики чи математики. Чому? Бо це теорема, яку сформулювала і своєю самовідданою працею довела Ірина Ключковська. Ми щасливі вітати нашу директорку з цією почесною відзнакою та бажаємо вам, Ірино Михайлівно, міцного здоров’я і многих літ, адже попереду ще багато планів та божевільних ідей, які хочемо втілювати в життя під вашим керівництвом. Працюємо спільно задля перемоги! Слава Україні!

Також вітальні слова на адресу Ірини Ключковської виголосив ще один заступник директорки Андрій Яців:

– Ще 100 років тому Митрополит Андрей Шептицький у своїх пастирських посланнях сформулював ключові засади про лідерів, у центрі яких є переконання, що правдиве лідерство – це насамперед служіння, спроможність до самопосвяти та вміння шукати не свого, а загального добра. Ці фундаментальні риси надзвичайно точно характеризують світогляд і щоденну працю докторки Ірини Ключковської. В основі діяльності інституту лежить віра у важливість взятої на себе місії, а також віра в людей, які поруч. Цим зумовлена й місія МІОКу – добродіяти для українців у світі та їх єднання з Україною. Ми з колегами щиро радіємо сьогоднішній події, висловлюємо вдячність Вченій раді Національного університету «Львівська політехніка» за визнання діяльності докторки Ірини Ключковської та з приємністю вітаємо нашу директорку з присвоєнням звання «Почесний професор Львівської політехніки», – зазначив Андрій Романович.

Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради