Мер Львова Андрій Садовий:
«Науку треба любити не лише словами та дипломами, а й фінансовою підтримкою»
Важко уявити собі Львів без вашої праці та інновації, геніальних рішень, які народжуються у стінах Політехніки. Розумію, як важко бути лідером у часи, коли країна не має найкращої динаміки, промисловість розвивається не так, як би хотілося. Та ви, зрозумівши тенденції сучасного світу, стрімко розвиваєтеся. Політехніка сьогодні має добре ім’я, я вірю в Політехніку. Щоб підтримати науковців, у міській раді започаткували програму «Львівська система дослідників». І тепер щомісячно виділяємо премії по 10 тисяч гривень для 62 науковців, із яких 14 – політехніки. Є також ще й менші премії – по 6 тисяч гривень. Бо впевнений, що науку треба любити не тільки словами та дипломами, а й фінансовою підтримкою.
Марк Зархін, львівський ресторатор:
«Університет має вчити відповідати на виклики сучасності»
Університет – це місце, де здобувають не тільки знання, а й навички для життя. Тому переконаний, що критичного мислення та креативності університет мусить навчати на професійному рівні. Вміючи комунікувати, людина стає лідером, який творить суспільне життя. І це надзвичайно важливо. Нині ми живемо не те, що в епоху змін, а ще у складніші часи – у зміну епох. Однією ногою – в епосі індустрії та планування на 20 років, а іншою – в епосі постіндустріалізації. Мусимо перейти жити нарешті в ХХІ століття, хоча це непросто, особливо старшим людям. Також університет має вчити відповідати на виклики сучасності, зокрема використовувати штучний інтелект, технології, бо за цим майбутнє. Саме університети кшталту Політехніки можуть стати у цьому лідерами.
Голова правління ПриватБанку Олег Сергеєв:
«Конкуренція – це важко, але вона рухає вперед»
Нам варто говорити про університет як про можливість створення доданої якості через знання, а також керуватися тими ж інструментами управління, що використовують для розвитку успішного бізнесу. Без креативності не обійтися ніяк. А для цього треба мати сміливість брати на себе виклики. Адже ми постійно перебуваємо у конкурентному середовищі. Конкуренція – це важко, але вона рухає вперед. Для цього водночас потрібна свобода. Хоча для автономності необхідно мати достатньо велику підтримку. А тут на самому ентузіазмі неможливо довго протриматися. Тому варто розглядати цей процес через стратегію win-win – взаємопідтримки та взаємовигоди.
