Для другокурсника кафедри журналістики та засобів масової комунікації Інституту права, психології та інноваційної освіти Родіона Шпитального журналістика – це можливість розвинути свої творчі таланти. Хлопець давно захоплюється музикою – пише власні пісні й тексти, тож у цій професії вбачає перспективи для подальшого розвитку.
– Мене змалку захоплювало малювання, батьки це помітили і відвели до художньої школи при Дизайн-ліцеї Херсонської міської ради. Там я провчився шість років. Пізніше вступив до Херсонського фахового коледжу культури і мистецтв на спеціальність декоративно-прикладне мистецтво. Та ще більше у підлітковому віці мене захопила музика. Я пишу пісні у стилі інді-рок, маю власний музичний проєкт – «Сузір’я скейтів», понад двадцять пісень. Нещодавно завершив новий альбом «Щоденник біженця». Першу пісню записав і оприлюднив у п’ятнадцять років, а на своє шістнадцятиліття купив омріяну електрогітару. Музика – це те, чому хочу присвятити життя. Я мрію про велику сцену і музичні тури, а також хочу стати музичним критиком. Моя стихія – американські гурти 80–90-х років. Серед улюблених, якими давно заслуховуюся, The Smiths, Slowdive, Radiohead, American Football, New Order. Також дуже надихає творчість українського поета і співака із Запоріжжя Юри Каплана. На жаль, нині він уже припинив свою творчу діяльність, – розповів Родіон.
Обираючи університет для навчання, хлопець зосередив свою увагу на Львові, Одесі та Києві.
– Найоперативніше отримав відповідь саме від Львівської політехніки, тож вирішив вступати сюди. Університет мені цікавий, подобається виконувати завдання. Навчаючись на другому курсі, я ще не цілком певен, який напрям у журналістиці мене цікавить, та точно хочу випробувати свої здібності в цій професії. Я вже переконався, що тут викладають дуже корисні світоглядні дисципліни. Вони допомагають краще зрозуміти навіть те, як розвивати свою творчість, – зазначив студент.
Хлопець популяризує свою творчість на різних платформах: Spotify, YouTube, Linktree, TikTok, паралельно вивчаючи специфіку взаємодії зі слухачами.
– Мій «Щоденник біженця» об’єднав усі переживання, які випали за минулий рік: я перебував під ворожою окупацією, доки з родичами не виїхав – спершу до Одеси, Запоріжжя, потім до Вінниці, Тернополя, Києва. А тепер я мешкаю у Львові в гуртожитку, батьки – в Києві. У піснях є й дуже особисті переживання через стосунки, описав різні соціальні ситуації. Я не лише продумав тексти та музику, аранжування, а й сам створив ілюстрацію – людина, яка біжить. До однієї пісні використав малюнки дітей, яких навчає моя мама – педагог-організатор у школі № 54 Херсона. Її учні через війну теж змушені були виїхати з рідних домівок, тож їхні малюнки на тему війни і миру мене вразили своєю щирістю. Також, готуючись до уроків, які в них відбуваються онлайн, вони знімають різні відео і діляться з учителями, то деякі фрагменти з цього я теж використав, – пояснив Родіон.
Першу пісню, якою поділився з друзями, музикант записав на диктофон. За час, відколи захопився музичною творчістю, були різні пісні. Спершу писав російською, оскільки середовище також було російськомовним. Та, як наголосив хлопець, незадовго до початку повномасштабної війни вирішив писати українською мовою.
– Пісні пишу дуже по-різному. Іноді це процес на кілька місяців, а буває – на кілька хвилин. Коли приходить ідея – мотив, рима, – записую слова чи наспівую на диктофон музику. Мене надихає все, що відбувається. Звичайно, моменти, які є найбільш емоційними для мене, зацікавлюють й інших. Вважаю, що не так важливо, люблять тебе чи ненавидять, важливо, що викликаєш емоції. Найгірше, коли людям байдуже, – поділився мій співрозмовник.
Хоча Львів хлопцеві подобається і, коли вперше приїхав сюди, був вражений, усе ж місцем своєї сили вважає рідний Херсон. Там по-особливому все переживає. Каже, якби знав, що може туди повернутися в будь-який момент, було б легше. Тому не перестає мріяти про перемогу і мир.
Пісні Родіона Шпитального на YouTube Music
