Познайомившись із другокурсницею Інституту гуманітарних та соціальних наук Ольгою Часовською на конференції, яку ініціювали студенти спільно із очільником осередку Товариства «Просвіта» цього інституту, доцентом кафедри політології та міжнародних відносин Оксаною Волинець, присвячену постаті Митрополита Андрея Шептицького, подумала, що саме про таку молодь потрібно писати. Отже, трохи думок активної студентки, майбутнього політолога Ольги Часовської.
Починаю зі себе!
– Я – блогер, маю власний інтернет-ресурс, де намагаюся висвітлювати події рідного селища – Брюховичі, щоб у такий спосіб показати мешканцям його справжню вартість. Мій блог зорієнтований на те, щоб розповідати брюхівчанам про події, які відбуваються, про людей. Також я – актор літературно-театральної студії «Чарівна торбинка», часто й сама є співорганізатором багатьох заходів. У контексті цієї студії проводимо різні культурні заходи. В такий спосіб наша молодь провадить активне громадське життя.
Моя позиція – зміни треба починати зі себе, зі свого дому, зі своїх сусідів. Коли правильно все організувати на локальному рівні, то буде правильно і на глобальному. Але завжди варто починати з власної позиції, уявлень, знань.
В авангарді новітньої історії
Цікавлюся політикою, бо фах такий. Але, крім цього намагаюся зрозуміти і проаналізувати процеси, які відбуваються в державі і світі. Для України зараз залишається актуальним питання формування інституту громадянської позиції.
Молодь завжди була і залишається в авангарді всіх подій. Вона є безпосередньо творцем історії, але, на жаль, нерідко стає інструментом у вмілих руках вищих чинів і жертвою політики. Бо ідеологічно заангажована молода особа піддається емоціям, впливу подій і її легко використати. На мою думку, молоді треба більше аналізувати хто і що робить, для чого туди прийшов, що обстоює. Бо часто завуальовують справжні цілі під гарні справи.
Добрим прикладом таких політичних ігор були події 31 серпня біля Верховної Ради. Вважаю, що це спроба залякати молодь, щоб не виходили на акції протесту, бо в такому разі максимум на що спромоглися б – диванний протест. Але ця подія, навпаки, піднесла дух, – відбувся опір, з’явилася більша мотивація для висловлення власної позиції.
Черпати знання звідусіль
Політехніку обрала з кількох причин. Передовсім цей виш видався мені своєрідною френдлі-зоною – комфортною і сприятливою для студента не лише в навчанні, а й реалізації себе як особистості, розвитку внутрішнього потенціалу. Можливість різновекторного розвитку саме в цьому виші мене привабило найбільше. Я мала нагоду розглянути кілька варіантів для навчання, багато моїх друзів-студентів розповідали про свої університети.
Навчання для мене – це передусім внутрішня мотивація прийти і дізнатися на парах щось нове, корисне. Завжди намагаюся знайти додаткову інформацію в підручниках, книгах, у ЗМІ, зокрема в іноземних. І в такий спосіб можу формувати власне бачення тієї чи іншої теми. Крім цього черпаю багато корисного для навчання. Доброю можливістю для заглиблення в теми, які зацікавили, є учать у конференціях.
У майбутньому планую реалізувати себе в Україні. Моя спеціальність – експерт із міжнародної політики. Думаю, це універсальна професія, а у Львові досить сприятлива атмосфера для цього фаху. В нас дуже багато філій іноземних компаній, місто активно співпрацює з іноземними організаціями.
У вільний час займаюся спортом, часто подорожую з коханим хлопцем. Нам полюбилися Карпати: близько і, як для студентів, – бюджетний варіант. Коли трапляється нагода видряпатися на гору, то це для нас найкращий відпочинок. Також проводимо час із домашніми улюбленцями – обоє маємо собак.
Люблю читати, подобається історична література. Хочеться знати свою історію, розвивати свідомість. Намагаюся застосувати на практиці те, що ввібрала для себе з теорії.