Доценти катедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки Софія Булик-Верхола та Мирослава Гнатюк взяли участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Філологічний феномен Петра Коструби: нове прочитання», що відбулася 22–23 травня 2025 року у Львові з метою вшанування постаті видатного українського мовознавця, популяризації його наукової спадщини та осмислення її в контексті сучасного розвитку гуманітарного знання.
Наукова програма охопила широкий спектр тем, які дозволили поглянути на постать Петра Коструби в історичному, біографічному, філологічному та культурологічному вимірах. Особливе зацікавлення викликали доповіді на пленарному засіданні, присвячені персоналії вченого: Андрій Фелонюк (Львів) детально окреслив родинне походження, навчання та початок викладацької кар’єри Петра Коструби, Іван Сварник (Львів) актуалізував долю українського інтелігента в складних умовах міжвоєнної Польщі, Ірина Роздольська (Львів) звернула увагу на біографію Петра Коструби, пов’язану з Легіоном Українських січових стрільців. Не менш цікавою була також розвідка Володимира Пілецького щодо дискусійних точок дотику у працях Петра Коструби та Івана Ковалика. На конференції виступили і знані мовознавці з актуальними тематичними доповідями: Павло Гриценко (Київ) окреслив невідкладні проблеми української діалектної фонетики, Анатолій Загнітко (Вінниця) запропонував глибокий аналіз неповних речень у парадигмальному вимірі.
Захід об’єднав понад 140 учасників з України, Хорватії, Німеччини, Польщі та інших країн.
Конференція вирізнялася широким тематичним спектром і глибоким аналітичним підходом до проблем історії мовознавства, діалектології, фонетики, синтаксису, ономастики, термінології, лексикографії, а також методики викладання української мови як іноземної.
Протягом двох днів працювало 8 секцій, серед яких: фонетичні праці Петра Коструби та сучасні наукові студії; діалектна фонетика крізь призму синхронії та діахронії; синтаксичні дослідження Петра Коструби й актуальні питання сучасних синтаксичних теорій та практик; питання історії української літературної мови; актуальні питання української ономастики; освіта і наука: термінологія, дидактика, інноваційні технології; лінгвальні й концептуальні виміри ідентичности в гуманітарному дискурсі; історія українського мовознавства ХХ–ХХІ століть: персоналії, ідеї, впливи.
Доцент катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Софія Булик-Верхола у своїй доповіді «Тенденції розвитку української музичної термінології у ХХІ ст.» запропонувала аналіз надзвичайно актуальних змін і оновлення в галузі музичного термінознавства, зокрема через призму впливу європейських практик, інтернаціоналізації освіти та цифровізації навчального середовища. Виступ поєднав глибоку теоретичну обґрунтованість із практичними спостереженнями, що викликало жвавий інтерес авдиторії та дискусію щодо подальших шляхів нормалізації сучасної української термінології у сфері музики.
Доцент катедри української мови Львівської політехніки Мирослава Гнатюк зосередилася на комбінаторних звукових змінах у північнолемківських переселенських говірках. Доповідачка акцентувала на складних фонетичних трансформаціях, що виникають у мовленні лемків, переселених із ареалу Північної Лемківщини до західних областей України в час добровільно-примусових переселень з прадідівських земель у середині ХХ сторіччя, та їхніх нащадків. У доповіді науковиця вміло поєднала польовий матеріал із теоретичним аналізом, показавши, як переселення та мовне оточення впливають на збереження й зміну фонетичних явищ у межах одного діалектного різновиду. Таке дослідження є цінним внеском у подальше вивчення мовної, зокрема фонетичної, адаптації діалектоносіїв, а також їхньої здатности до перемикання мовних кодів (діалектне мовлення / літературний стандарт) відповідно до сфери комунікування та особистих потреб.
Захід вирізнявся високим науковим рівнем, відкритістю до діалогу між різними поколіннями дослідників, вдалою організацією та інтелектуальною атмосферою. Він засвідчив не лише тривалий інтерес до постаті Петра Коструби, а й потребу глибшого вивчення наукової спадщини українських філологів ХХ століття у світлі нових підходів і дослідницьких перспектив.
Участь у конференції стала вагомим досвідом для кожного учасника та джерелом натхнення для подальших студій у сфері українського мовознавства, історії науки та інтелектуальної культури.
