Доцентка катедри УМ взяла участь у роботі круглого столу «Українська мова як державотворче начало»

Катедра української мови Львівської політехніки
Фото із круглого столу

У рамках всеукраїнської програми 4-го дня проведення заходів із відзначення 150-річного ювілею найстарішої академічної установи України, нашого основного інтелектуального осередку, що в бездержавний час стала Державою наших національних знань і україноцентричних переконань – Наукового товариства ім. Шевченка – 15 грудня 2023 року в дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка було проведено круглий стіл «Українська мова як державотворче начало». Захід відбувся в змішаному форматі, що уможливило також і віддалено доєднатися мовознавцям із різних куточків України та світу.

Учасники цієї наукової зустрічі – знані в Україні та світі науковці, почесні й дійсні члени НТШ, серед яких була і доцентка катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Мирослава Гнатюк, обговорили шляхи консолідації в невпинному і послідовному оприявленні української мови в усіх сферах життя громади, наголошували на визначальній і значущій ролі мови в розвитку держави та суспільному поступі.

Знавці мовного питання взяли участь у дискусії щодо законодавчого поля мовної політики в Україні, розмірковували над питанням набуття міжнародного статусу української мови, зокрема наголосивши, що українська мова повинна стати важливим компонентом змісту освіти і державної політики загалом. У цьому аспекті не можна не погодитися із роздумами одного із модераторів круглого столу Павлом Гриценком про те, що «мова – це технічний засіб комунікації, але і водночас ‒ це ментальний код особистості і ментальний код держави. Оскільки основа буття – це мовно-ментальний код, який і є присутній в українській мові, то роль мови у державотворенні є надзвичайно важливою і повинна посідати чільне місце у загальній архітектоніці міжнародної політики. Є мова ‒ є народ і держава, яку ми повинні обстоювати разом із тими основними принципами, які творять її мову». Тому логічно випливає необхідність дбати про зміну й удосконалення мовно-культурного фонду України, адже, за його словами, сильна, досконала українська мова є тим об’єктом, який потрібно сьогодні утверджувати, розвивати та зміцнювати. І в цьому процесі надзвичайно важливою є роль НТШ, українських університетів та Національної академії наук України.

Органічним продовженням круглого столу була презентація солідної монографії «Мовознавча комісія НТШ. З історії людей та ідей» (Львів, видавництво Львівської політехніки, 2023). У ній на понад 900 сторінках презентовано вагомі здобутки більше ніж 40 мовознавців у царині історії мови, ономастики й словотвору, граматики, правопису, текстології та діалектології. Зокрема, тут презентовано розділи з історії мови «Українське літописання XVII століття крізь призму етномовної свідомости» Ірини Фаріон та «Лемківські архітектурні назви: семантика, походження, паралелі» Мирослави Гнатюк та Надії Пашкової. «Розрізнені тематично статті у кінцевому підсумку стали цілісною картиною різнобічних досягнень сучасної мовознавчої науки, яка складається з людей та ідей», ‒ наголосила одна із співавторок Галина Тимошик.

Фото із круглого столу Фото із круглого столу Фото із круглого столу Фото із круглого столу Фото із круглого столу Фото із круглого столу Фото із круглого столу