Коли говоримо про докторів наук, то зазвичай в уяві постає образ старшої поважної людини. Однак цей стереотип швидко ламається, спілкуючись із молодими науковцями. Приклад цього – доцент кафедри «спеціалізовані комп’ютерні системи» ІКТА, доктор технічних наук Галина Клим. Авторка понад 280 наукових праць, близько 70 з яких індексовані наукометричними базами, лауреатка багатьох премій та переможниця грантів для молодих науковців. У 26 років захистила кандидатську, у 34 – докторську. Свого часу на неї покладали великі надії як на перспективну бандуристку. Мріяла стати лікарем, однак життя повернуло трохи в іншому напрямку. І Галина Клим про це не шкодує.
Почалося з учителя
– У 10 класі до нашої школи у Бродах прийшов новий фізик, який відразу ж став директором. І тут в усіх почалися проблеми, знизилася успішність. У мене теж. Не могла зрозуміти, як усе можу, а фізика не вдається. Почала інтенсивно працювати над цим предметом. І досить швидко домоглася результату – в 11 класі директор скерував мене на олімпіаду з фізики у Львівській політехніці. А через три дні викликав до себе і повідомив: «Галю, ти отримала такий результат, що з ним можеш вступати до Політехніки разом із випускниками підготовчих курсів» (на той час до вишів ще не складали ЗНО, а були вступні іспити – ред.), – згадує Галина Клим.
Так вона стала студенткою Львівської політехніки, факультету електрофізики (спеціалізація «фізична і біомедична електроніка»). На потоці було лише троє дівчат, у групі – одна. Вчилася на відмінно, мала найвищий рейтинг на потоці, отримувала підвищену стипендію.
Симбіоз фізики і техніки
На 4 курсі Галина Клим поїхала до Харкова на олімпіаду зі спеціальності. Відтак почалася її маленька наукова кар’єра.
– Я не шкодувала, що не стала медиком. Проаналізувала своє життя і зрозуміла, що все стається так, як і повинно бути. То мій шлях. Я знайшла себе і працюю з матеріалами, які можуть застосовувати медики. Отож, нібито вийшло те, про що мріяла, але зовсім по-іншому, – роздумує молода науковець.
Її першим провідником у науці став світлої пам’яті Андрій Матковський. Мала бути його аспіранткою. Але після смерті професора пішла працювати на Науково-виробниче підприємство «Карат». Там підготувала кандидатську і захистила її в ЛНУ ім. І. Франка. І повернулася у Політехніку, на новостворену кафедру «спеціалізовані комп’ютерні системи».
– Як фізик-матеріалознавець я прийшла на комп’ютерну інженерію. І фактично це дало мені можливість прокласти місток від фізики до комп’ютерної інженерії.
Кандидатське дослідження Галина Клим проводила на основі керамічних матеріалів для сенсорів вологості. У докторській дослідила наноструктуровані скло-керамічні середовища для оптотехніки та сенсорики. Як результат – запропонувала спеціалізовану комп’ютерну систему з різною кількістю багатофункціональних сенсорів, які можна використовувати, зокрема, для моніторингу стану довкілля, фотоніки. Зараз працює над проектом із розробки сенсорів для оборонної промисловості. Вивчає біосенсори, які можна застосовувати в медицині.
– Моя фізика перейшла в техніку, і це – тільки на користь, – запевняє Галина Клим.
Гранти, зорганізованість, праця зі студентами
Активна наукова діяльність допомогла Галині Клим підготувати докторську за півтора року, фактично за половину часу, відведеного на навчання у докторантурі.
– Це був дуже насичений період, адже я готувала дослідження і як сумісник викладала. Додалося ще й закінчення навчального року. На захист прийшли мої студенти. Після цього на лабораторних звітах вони вже писали «доктор технічних наук» (сміється).
– Як студенти сприймають те, що їхня молода викладачка – доктор?
– Це для них трохи дивно. Але я працюю зі студентами нарівні, без бар’єра «я – викладач, а ви – нижче». Зі студентами треба вести діалог. Не лише ти їх вчиш, а й часто від них можна немало навчитися.
– Чи багато студентів переймають від Вас зацікавлення наукою?
– Останнім часом – так. Ось тепер, після літньої школи у Вроцлаві, деякі магістранти виявили таке бажання. А до того слухати про науку не хотіли. Зацікавлення проявляють і ті, хто якийсь час пропрацював за фахом. Добре, що є гранти, завдяки яким можна втілювати свої наукові мрії. Сама багато користаю ними і на цьому наголошую студентам.
Галина Клим до участі у грантах долучилася ще з навчання в аспірантурі – отримувала грант Президента України, двічі – гранти Політехніки для молодих науковців, а також стипендію Кабміну, премії Президента України й ЛОДА. А нещодавно здобула премію Верховної Ради для найталановитіших молодих науковців.
Двічі була найкращим молодим науковцем ІКТА. Цьогоріч взяла участь у держбюджетному конкурсі для молодих науковців і отримала фінансування на наукові дослідження. Користає нагодою стажуватися за кордоном – побувала в Італії, Польщі, Іспанії, Німеччині, Франції. Називає себе науковим туристом, адже любить подорожі поєднувати з науковими зацікавленнями. На її думку, українській науці найбільше бракує фінансування. Працювати постійно за кордоном не погоджується – дотримується думки, що де людина народилась, там і пригодилась. А найбільше мріє про власну лабораторію.