Останнє засідання Вченої ради 2017 року було насичене: правила прийому до Львівської політехніки, вступ до аспірантури й докторантури, їхня ефективність, використання технологій дистанційного навчання і традиційні вручення нагород.
Святкові підсумки
Регіональний представник компанії ДТЕК Петро Курляк вручив сертифікати викладачам та студентам ІЕСК. Зокрема, премією в номінації «За заслуги» нагороджено професора кафедри ЕКС Ярослава Паранчука, «За прогрес» – доцента кафедри ЕКС Лідію Кашу. Стипендії імені Юрія Бочкарьова отримуватимуть четвертокурсник Юрій Ломпарт (група ЕАП-41), п’ятикурсники Назар Дячок (ЕЕСМ-11), Іван Дребот (ЕЕЕМ-12), Роман Дида (ЕЕЕМ-12).
Також нагородили переможців університетського конкурсу монографій, підручників та навчальних посібників.
Вступна кампанія 2018
Про правила прийому на навчання до Львівської політехніки на 2018 рік доповідав відповідальний секретар приймальної комісії Роман Шуляр. Він акцентував на найважливіших змінах.
- Уперше виші можуть подавати перелік предметів ЗНО для небюджетних конкурсних пропозицій, який відрізняється від бюджетних (для них перелік конкурсних предметів визначає МОН).
- У конкурсному балі не враховуватимуть середній бал додатка до атестата про повну загальну середню освіту. Мінімальний прохідний бал за сертифікатами ЗНО становитиме 100 балів, за окремими спеціальностями бал із профільних предметів буде дещо вищий, за ухвалою вчених рад відповідних інститутів.
- Знижується коефіцієнт, який додають за успішне завершення підготовчих курсів, для деяких спеціальностей.
- На журналістику замість творчого конкурсу вступники складатимуть творчий залік.
- Скасовуються співбесіди для перехресного вступу після молодшого спеціаліста на освітній ступінь бакалавра.
- Для вступників у магістратуру для окремих спеціальностей цього року впроваджується ЗНО з іноземної мови. Відповідно співбесіди для перехресників на ці спеціальності проводитимуть 14–31 травня, для інших – 2–26 липня.
Відбудуться також зміни у принципі формування максимального обсягу держзамовлення для здобуття ступеня бакалавра: 110% – якщо максимальний обсяг у 2017 році виконано повністю; 90% – якщо максимальний обсяг виконано менше, ніж на 50%; 50% – якщо на граничний обсяг не надано жодної рекомендації; 100% – у всіх інших випадках.
Про зміни при вступі до докторантури й аспірантури поінформувала завідувачка відділу Олена Мукан. Зокрема, замість іспиту з іноземної можна надати сертифікат, який підтверджує знання мови на рівні не нижче В2. Результати вступних випробувань претендентів на вступ до аспірантури оцінюють за 100-бальною шкалою, а не 5-бальною. Для іноземців та осіб без громадянства передбачено вступні іспити до аспірантури замість співбесід. Встановлено мінімальне значення середнього бала додатка до диплома магістра при вступі до аспірантури на рівні 4 балів.
Актуально: дистанційне навчання
Зі станом і перспективами використання технологій дистанційного навчання та відеолекцій у Політехніці учасників засідання ознайомив директор Інституту дистанційного навчання Дмитро Тарасов.
Зокрема, за 2008–2017 роки близько 800 викладачів пройшли курси підвищення кваліфікації з напряму технологій використання дистанційного навчання, курси з різних напрямів. Також на базі ІДН провадили тренінги з відповідальними кафедр і викладачами щодо технологій проведення відеолекцій для НКЦ Центру дистанційного навчання. За останні два роки в тренінгах узяло участь близько 200 осіб.
В ІДН створено спеціалізовані відділи організаційного супроводу дистанційного навчання, відділ технічного забезпечення та адміністрування інформаційних систем. Також було створено спеціалізовані робочі місця для проведення відеолекцій. У 1 корпусі у навчально-консультаційних центрах, центрах дистанційного навчання технологічно обладнали 5 аудиторій.
Впроваджено процедуру сертифікації електронних навчальних комплексів у ВНС. За 2010–2017 роки у ВНС сертифіковано 2026 електронних навчально-методичних комплексів. Загальна кількість облікових записів усіх користувачів ВНС (викладачів і студентів) – майже 31 тисяча, кількість зареєстрованих викладачів – приблизно 3400, з них активно працюють у ВНС більше 3000. Користувачами нового сервісу ВНС, який активно розвивається, є бакалаври переважно 1–2 курсів, магістри, аспіранти, активних користувачів – близько 12850 облікових записів.
На жаль, процент дисциплін, які забезпечені сертифікованими матеріалами у ВНС, є не надто великий: на різних кафедрах від 10% до 80%. Проте протягом останнього року відбувся відчутний ріст використання ВНС, передовсім із боку студентів.
Відеолекції найактивніше використовують кафедри ІДН. Щоб ці технології працювали, потрібно зробити певні технологічні речі, зокрема, обладнати робочі місця, 4 такі місця обладнані в приміщеннях ЦІЗ та ІДН. Ряд кафедр, які мають достатньо великий обсяг навантаження з відеолекцій, обладнали відповідні місця для викладачів у себе.
Серед актуальних питань щодо подальшого розвитку технологій дистанційного навчання та їх впровадження – зокрема, створення та обладнання додатково 5 загальноуніверситетських кабінетів для проведення і начитки відеолекцій (ця робота вже розпочалася), створення на кафедрах робочих місць для проведення вебінарів, відеоконференцій та відеолекцій, збільшення потужностей і швидкодії мережі та сервера ВНС тощо.
Проректор Дмитро Федасюк додав, що хоч зроблено чимало, «однак потрібно ще багато працювати. Основним стримуючим чинником до запровадження електронного дистанційного навчання є недостатня кількість навчально-методичних комплексів у ВНС». Дмитро Васильович ознайомив учасників засідання із проектом Положення про використання технологій дистанційного навчання. Ухвалено взяти його за основу.
Ефективність докторантури й аспірантури
Проректор із наукової роботи Наталія Чухрай доповіла про результати виконання у 2017 році Комплексної програми підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук Національного університету «Львівська політехніка» на 2017–2021 роки.
Зокрема, за минулий рік частка кадрів вищої кваліфікації у загальній чисельності працівників порівняно з 2016-им зросла від 74% до 77%. Водночас, минулоріч відбулося найменше захистів докторських дисертацій за останні 5 років – 13 (було заплановано 33). Зі 141 запланованого відбулося 88 захистів кандидатських дисертацій.
Питання омолодження кадрів для багатьох інститутів залишається критичним. Середній вік докторів наук в університеті становить 60,2 року. Понад 60 років мають 56% штатних докторів наук. Це важливо, адже пік творчої активності припадає на 35–50 років (23% докторів університету). Наймолодшими за віковим складом є ІАПО, ІНЕМ, ІНПП, найстаріші інженерні спеціальності – ІГДГ, ІЕСК, ІМФН.
Наталія Іванівна акцентувала на тому, що хоч показники ефективності докторантури й аспірантури вищі, ніж у попередні 4 роки (захистилося близько 60% випускників докторантури та 37% випускників аспірантури), їх слід покращувати. На думку доповідачки, «ми маємо для цього всі умови й потенціал».
