Доба інтелектуальної і духової праці: в основі наукових досліджень кафедри МПА – системний підхід

Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»
Герб Львівської політехніки

В основі наукових досліджень кафедри менеджменту персоналу й адміністрування ІНЕМ, якою керує професор Галина Захарчин, – системний підхід до персоналу: його філософії, ідеології, менеджменту та психології.

На кафедрі, працюючи над науковими дослідженнями чи виховуючи нове покоління фахівців, дбають про поєднання інтелектуального складника з емоційним, духовим. Цю тематику відображено в багатьох монографіях. Зокрема в останніх двох: «Мотивування і розвиток персоналу» (автори – Н. Любомудрова, Г. Захарчин і Р. Винничук) та «Корпоративна культура і мотивування праці» (Н. Любомудрова, Г. Захарчин). Докторант Й. Ситник досліджує інтелектуалізацію систем менеджменту, має три монографії та розробив новий навчальний курс для магістрів.

Багато уваги на кафедрі приділяють корпоративній культурі, із якої мають чимало монографій. Про засади корпоративної культури йшлося вже й на Вченій раді. Автор цієї тематики Н. Любомудрова дуже цікаво розповідає про неї не лише студентам, а й працівникам університету. Ще один цікавий курс – «Управління талантами», який теж має наукове підґрунтя: Р. Винничук докладно досліджувала в кандидатській дисертації принципи розвитку персоналу. На кафедрі вважають, що кожен – талановитий і треба лише вміти побачити цей талант та вміло використовувати в науковій роботі. Цікаву тематику розробляє і Т. Склярук, досліджуючи економіку праці в сучасному вимірі розвитку інтелектуального суспільства, має посібники з цієї програми. Ю. Космина за результатами кандидатської дисертації «Управління поведінкою персоналу» виграв ґрант і торік стажувався в Гарвардському університеті, де досліджував поведінку населення в прикордонних зонах. У нього є соціологічні дослідження стосовно узгодження в одному колективі осіб різних поглядів, ідей, характеру й темпераменту. На основі ґранту має кілька публікацій у закордонних наукометричних виданнях, готує монографію англійською мовою. Доцент Л. Мороз доволі активно співпрацює з різноманітними європейськими фондами, має чимало сертифікатів міжнародних організацій, увіходить до трійки найкращих аналітиків з економіки, рецензент статей, публікацій і отримує за це похвальні відгуки. Усі здобутки вводять до навчальних планів і програм, уміло поєднуючи технологію менеджменту й наукові засади.

– Ми працюємо зі студентами і для них, тож даємо їм не лише цікаву теорію, а й долучаємо до нашої кафедральної наукової роботи, чим вони дуже задоволені, – говорить Галина Захарчин. – Другокурсники щороку є учасниками Всеукраїнських олімпіад, де змагаються зі студентами третього-четвертого курсів. Призових місць наразі нема, але до десятки найкращих завжди потрапляють. Свої таланти демонструють і на щорічній СНТК, де розповідають про власні наукові дослідження на стику менеджменту та психології. На основі наукових проектів навчаємо наших студентів лідерства й командної співпраці. У цьому нам дуже допомагають представники HR-компаній, які часто беруть участь у круглих наукових столах із філософії, менеджменту й наукових семінарах. Приємно, що студенти цікавляться питаннями, дотичними до психології, творчості, креативності, досліджують це в бакалаврських і магістерських працях.

Викладачі та студенти не закриваються рамками кафедри, а цілеспрямовано шукають однодумців за кордоном: беруть участь у міжнародних конференціях, зазвичай – у Польщі. Спільно з польськими вишами працюють над проектом транскультурного менеджменту. Оскільки глобалізований світ диктує різноманіття культур, то тут учаться самі й навчають студентів не розгубити свого, національного, намагаються поєднувати глобальне й локальне, традиційне та інноваційне.

– Наші викладачі постійно шукають нові, плідні шляхи для підготовки студентів, – продовжує моя співрозмовниця. – Вони дуже креативно ставляться до своїх лекцій. Зокрема, заняття провадять не тільки в аудиторіях, а й у студентській книгозбірні. Практикуємо вуличний університет: студенти обмінюються з викладачами науковими ідеями у Стрийському парку, музеях Івана Франка, Соломії Крушельницької. Провадимо тематичні лекції «Знання у слові Кобзаря», дбаємо про інноваційні педагогічні технології, які зачіпають студентів за душу. У планах – навчити їх усіх премудростей кар’єрного зростання на прикладі сходження на одну з Карпатських гір: від підніжжя гори до самої верхівки. До того ж вони мають фіксувати свої відчуття при підйомі, відчувати плече товариша, із яким разом досягатимуть мети. У лекціях закладаємо нові засади етичної економіки, духового менеджменту, адже на зміну нинішнього інтелектуального суспільства йде суспільство високого духу. Зі своїх студентів виховуємо аристократів духу. А ще – випускаємо невеличкий кафедральний часопис «Вільна думка», де на першій сторінці написано, що доба книжних знань минула, настала доба практичної, спільної, доброї, інтелектуальної, духової праці.