У кінці грудня кафедра прикладної математики підготувала унікального магістра. Віталій Кінах захистив дипломну роботу з рекордними для Політехніки показниками. Тобто магістр опублікував 15 праць, зокрема 6 у наукометричній базі Scopus, із них 2 статті у виданнях Q1. Має 56 цитувань у Scopus. Сумарний імпакт-фактор публікацій = 7,3.
Віталій розповідає, що почав цікавитися наукою, зокрема математикою, ще у школі.
«Від 8 класу я навчався в Малій академії наук, від 10 класу брав участь у наукових конкурсах (Intel Techno, конкурс «Майбутнє України», Małopolska Noc Naukowców) в Україні та Польщі. А згодом, обравши фах «прикладна математика», так і пов’язав своє життя з наукою», – ділиться Віталій.
За спиною молодого науковця не одне стажування та участь у міжнародних програмах та конкурсах, які допомогли не тільки розвиватися в науці, а й побачити світ. За словами Віталія, додаткової мотивації йому не потрібно було, бо йому вистачало власного захоплення улюбленою справою.
«Почав займатися науковою діяльністю ще на першому курсі. З моїм науковим керівником Ростиславом Бунем ми обговорили, що мені цікаво, й таким чином, не відкладаючи на потім, одразу став виконувати пробні наукові завдання у Політехніці. А вже до кінця першого курсу опублікував і матеріал свого дослідження», – розповідає випускник.
Суть магістерської роботи Віталія полягала в аналізі двох типів супутникових даних про нічне освітлення: DMSP (доступні впродовж 1992–2012 років) та VIIRS (доступні від 2011 року). Цю інформацію широко використовують для оцінювання соціоекономічної діяльності, використання палива для енергетичних потреб, процесів урбанізації тощо.
«Після аналізу супутникових даних та їх порівняння ми переконалися , що дані VIIRS мають суттєво кращі характеристики, тому виникла ідея розробити принципово новий підхід до обчислення даних типу VIIRS на основі даних DMSP для років, коли їх ще не було. Це немов би дати відповідь на питання «а які результати дала б апаратура VIIRS, якби її запустили в космос на кілька років раніше, в ті часи, коли було запущено тільки апаратуру DMSP?». У ході виконання досліджень було розроблено підхід до калібрування даних DMSP та обчислення даних типу VIIRS на основі даних DMSP. Науковою новизною роботи стало те, що для калібраціїї та обчислення нових даних використано методи машинного та глибинного навчання», – розповідає магістр.
Сьогодні Віталій Кінах – аспірант Женевського університету в Швейцарії. Він і далі виявляє величезне бажання розвиватися в науці. До того ж уже приступив до виконання робіт у рамках PhD дисертації на основі проєкту, до якого його залучили.
«RODEM – це проєкт для науковців, де вони розробляють способи використання штучного інтелекту в астрофізиці й фізиці високих енергій. У команді є група фізиків, які обробляють нам дані. Наше ж завдання, людей з математичною освітою чи бекграундом у комп’ютерних науках, працювати з цими даними й розробляти алгоритм глибинного та машинного навчання для того, щоб їх ефективно обробляти далі. Мова йде про виявлення аномалій для фізики високих енергій, як і про розроблення швидких симуляцій колайдерів. Тобто відбувається моделювання розподілів для того, щоб порівняти гіпотези. А ще використовуємо методи машинного та глибинного навчання для розв’язання кількох фізичних задач на основі наявних даних», – пояснює Віталій.
Рекордні показники дослідження Віталія Кінаха – це передовсім результат наполегливої праці, серйозна зацікавленість предметом дослідження. До того ж хлопець сміливо розширював межі свого наукового горизонту, поринав у новаторство. Такий підхід до роботи гарантує сьогоднішньому аспіранту велике майбутнє в науці.
